bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)
/
Luke 10
Luke 10
Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)
← Chapter 9
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 11 →
1
Після того призначив Господь інших сімдесят двох і послав їх по два поперед себе до кожного міста й місцевості, куди сам мав іти.
2
Промовив до них: Жниво велике, а женців мало; тож благайте Господаря жнива, щоб вивів робітників на своє жниво.
3
Ідіть: оце посилаю вас, як ягнят між вовками.
4
Не несіть ні торби, ні палиці, ні взуття; нікого в дорозі не вітайте.
5
До якої ж тільки оселі ввійдете, перше кажіть: Мир дому цьому!
6
І коли буде там син миру, спочине на ній мир ваш; коли ж ні, - до вас повернеться.
7
В тій же оселі перебувайте, їжте й пийте, що там є, бо робітник гідний винагороди своєї. Не переходьте з дому в дім.
8
І в яке тільки місто ввійдете і де приймуть вас, їжте те, що дадуть вам;
9
лікуйте недужих, які там є, кажіть їм: Наблизилося до вас Боже Царство.
10
А коли в якесь місто прийдете і вас не приймуть, вийдіть на вулицю його та й скажіть:
11
Навіть порох, що прилип нам до ніг із вашого міста, струшуємо. Але знайте: наблизилось [до вас] Боже Царство.
12
Кажу вам, що содомцям того дня буде легше, ніж містові цьому.
13
Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Витсаїдо: бо якби в Тирі й Сидоні сталися чуда, які сталися у вас, вони давно вже покаялися б, сидячи у волосяниці та в попелі.
14
Однак Тиру й Сидону на суді буде легше, ніж вам.
15
А ти, Капернауме, чи ж до неба піднесешся, - до аду зійдеш!
16
Хто слухає вас, - той мене слухає; і хто гордує вами, - мною гордує; хто ж гордує мною, гордує тим, хто послав мене.
17
Повернулися сімдесят два з радістю, кажучи: Господи, навіть біси коряться нам через твоє ім'я.
18
Він сказав їм: Бачив я сатану, що, наче блискавка, з неба впав.
19
Ось дав я вам владу наступати на зміїв і скорпіонів, на всю ворожу силу, - і ніщо вам не пошкодить.
20
Одначе не радійте тим, що вам підкоряються духи, але радійте, що імена ваші записані на небі.
21
Тієї години [Ісус] звеселився Святим Духом і сказав: Прославляю тебе, Батьку, Господи неба й землі, бо приховав ти це від премудрих та розумних і відкрив те немовлятам. Так, Батьку, бо так було тобі до вподоби.
22
[Звернувшись до учнів, сказав]: Усе мені передав мій Батько; і ніхто не знає, хто Син, хіба тільки Батько; і хто є Батько, - хіба тільки Син, - і кому захоче Син відкрити.
23
Звернувшись до учнів на самоті, сказав: Блаженні очі, що бачать те, що бачите ви.
24
Кажу вам, що численні пророки й царі бажали б бачити те, що ви бачите, - але не побачили; і почути те, що ви чуєте, - але не почули.
25
І ось один законник підвівся і сказав, випробовуючи його: Учителю, що маю зробити, щоб мати вічне життя?
26
Він же відповів йому: Що в законі написано? Як читаєш?
27
Той у відповідь сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе.
28
Сказав же йому: Правильно ти відповів. Роби це, - і житимеш.
29
А той, бажаючи виправдати себе, сказав до Ісуса: А хто є моїм ближнім?
30
У відповідь Ісус промовив: Один чоловік ішов з Єрусалима до Єрихона і потрапив до розбійників, що обібрали його й завдали йому ран та й відійшли, залишивши його ледве живим.
31
Проходив випадково один священик тією дорогою і, побачивши його, обминув;
32
так само ж і левит, бувши на тому місці, поглянув і обминув.
33
А якийсь самарянець, проходячи, наблизився до нього і, побачивши, змилосердився.
34
Підійшов, перев'язав його рани, зливши на них олію і вино. Посадовив його на худобину, привіз до гостиниці і подбав за нього.
35
А на другий день, [як відходив], вийняв два динарії, дав власникові гостиниці і сказав: Дбай про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимусь.
36
Кого з цих трьох ти вважаєш ближнім того, який попався розбійникам?
37
Він відповів: Того, що змилосердився над ним. Сказав йому Ісус: Іди й роби так само.
38
А як ішли вони [і] сам він увійшов до якогось села, то одна жінка, на ім'я Марта, прийняла його [до своєї оселі].
39
Мала вона сестру, що звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала його слова.
40
Марта клопоталась про все приготуванням; спинившись, сказала: Господи, чи тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла?
41
У відповідь Господь сказав їй: Марто, Марто, ти журишся і клопочешся багато чим,
42
а потрібне - одне. Марія ж обрала кращу частку, яка не відбереться від неї.
← Chapter 9
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 11 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24