Luke 4

Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)

← Chapter 3 Jump to: Chapter 5 →

1А Ісус, сповнений Духом Святим, повернувся з-над Йордану і, будучи проваджений Духом до пустині,

2сорок днів був там випробовуваний дияволом. І не їв нічого в ті дні; щойно скінчилися вони, - зголоднів.

3І сказав йому диявол: Якщо ти Божий Син, скажи цьому каменеві, щоб став хлібом.

4Відповів йому Ісус: Написано, що не самим хлібом житиме людина, [але кожним Божим словом].

5І [диявол], повівши його [на високу гору], показав йому на мить усі царства світу,

6і сказав йому диявол: Я дам тобі всю оцю владу та їх славу, бо мені це передано, я, кому тільки хочу, тому і даю її;

7отож, коли ти вклонишся переді мною, то буде все це твоє.

8І сказав йому Ісус у відповідь: [Іди геть від мене, сатано]; написано: вклоняйся Гоподеві Богові своєму і йому одному служи.

9Повів його до Єрусалима й поставив на краю храмового даху та сказав йому: Якщо ти Божий Син, кинься звідси додолу;

10бо написано: Своїм ангелам накаже про тебе, щоб берегли тебе,

11і вони на руках понесуть тебе, аби ти часом не спотикнувся об камінь твоєю ногою.

12А Ісус у відповідь мовив йому: Сказано: не випробовуй Господа Бога свого.

13Закінчивши всі спокушування, відійшов від нього до часу.

14Ісус повернувся в силі Духа до Галилеї. Чутка про нього пішла по всьому краї.

15Він навчав у їхніх синаґоґах, і всі його славили.

16Прибув він до Назарета, де був вихований; увійшов, за своєю звичкою, у день суботній до синаґоґи та став, щоб читати.

17Дали йому книгу пророка Ісаї, розгорнувши книгу, знайшов місце, де було написано:

18Дух Господній на мені, бо помазав мене благовістити бідним, послав мене [лікувати розбитих серцем], проповідувати полоненим - відпущення, сліпим - прозріння, пригноблених відпустити на волю;

19звіщати рік Господньої милости.

20Згорнувши книгу, віддав її слузі та й сів; очі всіх у синаґозі пильно стежили за ним.

21І почав говорити до них: Сьогодні збулося Писання, що ви його почули.

22Усі свідчили йому, дивуючись словам, що линули з його вуст; міркували: Чи не син це Йосипів?

23А він мовив до них: Напевне, скажете мені цю приказку: Лікарю, вилікуй самого себе! Зроби й тут, у вітчизні своїй, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі.

24А він мовив: Щиру правду кажу вам, що жоден пророк не приймається в своїй вітчизні.

25Щиру правду ж кажу вам, що багато вдів було в дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, і був тоді великий голод по всій землі;

26і до жодної з них Ілля не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську - до жінки-вдови.

27І багато було прокажених за Єлисея - пророка в Ізраїлі, але ніхто з них не очистився, тільки Нееман-сирієць.

28І всі в синаґозі, почувши це, сповнилися гнівом.

29Вставши, вигнали його геть з міста і повели його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб його з неї скинути;

30а він, пройшовши між ними, віддалився.

31Прийшов до Капернаума, міста галилейського. І навчав їх по суботах;

32і дивувалися з навчання його, бо слово його мало владу.

33Був у синаґозі чоловік, що мав духа нечистого - демона. Закричав голосом гучним:

34Облиш, що тобі до нас, Ісусе Назарянцю? Чи ти прийшов часом вигубити нас? Я знаю, хто ти, - Святий, Божий.

35А Ісус заборонив йому, кажучи: Замовкни й вийди з нього. І демон, кинувши його посередині, вийшов з нього, зовсім не зашкодивши йому.

36Всіх охопив жах, вони говорили одне до одного, кажучи: Що це за слово, що владою і силою наказує нечистим духам - і вони виходять?

37І йшла чутка про нього по всіх місцях краю.

38Вийшовши із синаґоґи, Він завітав до Симонової оселі. Симонова теща була в гарячці; Його благали про неї.

39Ставши над нею, він наказав гарячці, - і вона залишила її; одразу ж уставши, служила їм.

40Коли заходило сонце, всі, що мали хворих на різні недуги, приводили їх до нього, а він, покладаючи на кожного з них руки, вздоровляв їх.

41Виходили біси з багатьох, викрикуючи й кажучи: Ти - Син Божий! Та Він їм забороняв і не давав говорити, що вони знали, що він Христос.

42Як настав день, він вийшов і подався до самотнього місця. Люди шукали його - і знайшли та трималися його, щоб не відходив від них.

43Він сказав їм: І іншим містам мені належить благовістити Боже Царство, бо на те мене послано.

44І він проповідував по юдейських синагогах.

← Chapter 3 Jump to: Chapter 5 →