bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)
/
Luke 18
Luke 18
Ukrainian 1997 (TUB) - (Турконяка)
← Chapter 17
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 19 →
1
Він розповів їм притчу, як треба завжди молитися і не занепадати духом,
2
кажучи: Був один суддя в якомусь місті, що Бога не боявся і людей не соромився.
3
Була ж у тому місті вдова, що приходила до нього й казала: Захисти мене від мого супротивника.
4
А він не хотів того досить тривалий час. Згодом сказав собі: Хоч і Бога не боюся, і людей не соромлюся,
5
але через те, що мені докучає ця вдова, захищу її, щоб не приходила й не докучала мені.
6
І мовив Господь: Слухайте, що каже неправедний суддя.
7
Чи ж Бог не захистить своїх обранців, що кличуть до нього день і ніч, чи баритиметься до них?
8
Кажу вам: оборонить їх негайно. Одначе Людський Син, як прийде, то чи знайде віру на землі?
9
А для тих, що надіються на себе, ніби вони праведні і за ніщо мають інших, розповів цю притчу:
10
Два чоловіки ввійшли до храму помолитися; один фарисей, а другий митник.
11
Фарисей, ставши, отак собі молився: Боже, дякую тобі, що я не такий, як інші люди - грабіжники, несправедливі, перелюбники, або як оцей митник;
12
пощу двічі на тиждень, даю десятини з усього, що надбаю.
13
А митник, здалека стоячи, не смів навіть очей звести до неба, але бив себе в груди, кажучи: Боже, милосердний будь до мене, грішного.
14
Кажу вам, що цей повернувся до своєї хати виправданий більше, ніж той; бо кожен, хто підноситься, - буде понижений; а хто себе понижує, - піднесений буде.
15
Приносили ж до нього й немовлят, щоб до них доторкнувся; учні, побачивши, забороняли їм.
16
А Ісус покликав їх та й каже: Пустіть, хай діти до мене приходять і не бороніть їм, бо Царство Боже - для них.
17
Щиру правду кажу вам: хто не прийме Божого Царства, як дитина, той не ввійде до нього.
18
І запитав його якийсь знатний, кажучи: Учителю добрий, що мені зробити, аби успадкувати вічне життя?
19
Ісус же йому відповів: Чому звеш мене добрим? Ніхто не є добрий, тільки сам Бог.
20
Заповіді знаєш: не чини перелюбу, не вбивай, не кради, не свідчи неправдиво, шануй батька свого та матір [свою].
21
Він же сказав: Усе це я виконував змолоду.
22
Почувши це, Ісус сказав йому: Ще одного ти не зробив: усе, що маєш, продай і роздай бідним, - і матимеш скарб на небі; і йди за мною.
23
Він же, почувши це, зажурився, бо був дуже багатий.
24
Як побачив Ісус, що той зажурився, то сказав: Як нелегко багатим увійти до Божого Царства;
25
бо легше верблюдові пройти через вушко голки, ніж багатому ввійти до Божого Царства.
26
Ті, що слухали, спитали: А хто ж тоді може врятуватися?
27
Він же відказав: Неможливе для людей - можливе для Бога.
28
І мовив Петро: Ось ми, лишивши своє, пішли за тобою.
29
Він же сказав їм: Щиру правду кажу вам: що немає нікого, хто лишив хату, або батьків, або братів, або дружину, або дітей задля Божого Царства,
30
і не одержував значно більше тепер, а в майбутньому - вічне життя.
31
Узявши дванадцятьох, промовив до них: Ось ідемо до Єрусалима, і довершиться все, написане пророками про Людського Сина;
32
бо він буде виданий поганам, буде висміяний, зневажений, обпльований;
33
збичувавши, уб'ють його; але третього дня він воскресне.
34
Але вони нічого з цього не зрозуміли; це слово було приховане від них - і не збагнули сказаного.
35
Сталося так, що, коли наблизився він до Єрихона, якийсь сліпець сидів при дорозі й жебрав.
36
Почувши юрбу, що проходила, запитав, що це.
37
Йому відказали, що проходить Ісус Назарянин.
38
Він закричав, кажучи: Ісусе, сину Давидів, помилуй мене!
39
І ті, що йшли попереду, погрожували йому, щоб замовк, а він же ще дужче кричав: Сину Давидів, помилуй мене!
40
Спинившись, Ісус наказав привести його до себе. Коли він наблизився, запитав його:
41
Що хочеш, аби я для тебе зробив? Він же сказав: Господи, щоб мені повернувся зір.
42
Ісус сказав йому: Стань видючий, твоя віра тебе врятувала.
43
І враз прозрів і пішов за ним, прославляючи Бога. І весь народ, побачивши це, віддав хвалу Богові.
← Chapter 17
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 19 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24