bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian UMT
/
Proverbs 1
Proverbs 1
Ukrainian UMT
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 2 →
1
Це приказки Соломона, Давидового сина, царя Ізраїлю.
2
Вони написані, щоб пізнати мудрість і навчання, щоб осягнути зміст висловлювань, які ведуть до розуміння.
3
Вони допоможуть дістати науку й прозріння, праведність, справедливе й чесне життя,
4
щоб дати нелукавому прозорливості, молодим — знання та розважливість.
5
Нехай мудрий теж почує і набереться знань, а розумний дістане поради,
6
як збагнути приказки й дива, слова мудреців та їхні таємничі вислови.
7
Шана до Господа — це благання знань; невігласи нехтують мудрістю й настановами.
8
Сину мій, прислухайся до настанов батька свого й не відкидай повчань матері своєї, бо їхні напучення —
9
це гарний вінок із квітів для твоєї голови й намисто на шию.
10
Сину мій, якщо тебе зваблюють грішники, не поступайся їм.
11
Якщо вони говорять: «Ходімо з нами, давай влаштуємо засідку і вполюємо невинних, пустимо їм кров безпричинно.
12
Проковтнемо їх живцем, як Шеол, згубимо невинних, як могила.
13
Ми знайдемо різноманітні цінні скарби, наповнимо домівки свої награбованим добром.
14
Ти матимеш добру частку здобичі — між усіма розділимо багатство».
15
Сину мій, не водися з ними. Не ставай на їхній шлях,
16
бо їхні ноги прямують до зла, бо вони спішать пролити кров.
17
Марно розкидати сіті у птаха на очах.
18
Ці люди чатують у засідці, щоб дочекатись власної крові. Вони влаштовують засідку на власне життя.
19
Такий кінець спіткає кожного, хто зазіхає на чуже добро. Воно відбере життя в тих, хто ним заволодів.
20
Мудрість гукає на вулиці, підносить голос у людних місцях,
21
лунає на гомінкому перехресті, при вході до міської брами, промовляє таке:
22
«Доки ви, невігласи, будете кохатися у власному неуцтві? Доки насмішники вдовольнятимуться глузуванням? Як довго ще нерозумні зневажатимуть пізнання?
23
Якщо ви зважите на мій докір, тоді я відкриюся перед вами, сповіщу вам свої міркування.
24
Бо я закликала вас, але ж ви відмовлялися слухати, я простягла руку, але ніхто не звернув уваги,
25
бо ви зневажили всі мої поради, і на моїх докорів не слухали.
26
Тепер уже я посміюся з ваших бід, я позбиткуюся з вас, коли вас охопить жах.
27
Коли вас поглине страх, немов буря, коли закружляє вас вихор нещасть, коли зваляться на вас лиха та муки.
28
Тоді ви покличете мене, а я не відгукнуся, тоді шукатимете мене, але не знайдете.
29
За те, що ненавиділи пізнання і не зважилися шанувати Господа,
30
що не сприйняли моїх порад і відкинули мої докори,
31
вони пожинатимуть плоди таких життєвих шляхів і будуть втішені власними дурними порадами.
32
Адже відступництво нерозважливих згубить їх, самовдоволеність дурнів знищить їх.
33
Але той, хто прислухатиметься до мене, житиме безпечно, спокійно, бо йому нічого буде боятися насильства і зла».
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 2 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31