bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
/
Acts 2
Acts 2
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
← Chapter 1
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 3 →
1
Коли настав день П’ятдесятницi, усі вони були однодушно вкупі.
2
I раптом зчинився шум з неба, ніби від сильного вітру, i наповнив увесь дім, де вони перебували.
3
I з’явились їм розділені язики, мов вогненні, i спочили по одному на кожному з них.
4
I сповнилися всі Духа Святого, i почали говорити іншими мовами, як Дух давав їм провіщати.
5
У Єрусалимі ж перебували юдеї, люди побожні, з усякого народу під небесами.
6
Коли зчинився цей шум, зібрався народ i схвилювався; бо кожний чув, що вони говорять його мовою.
7
I всі були вражені i дивувалися, кажучи один до одного: «Чи не всі ці, якi говорять, галiлеяни?
8
Як же ми чуємо кожен свою рідну мову, в якій народилися.
9
Парфяни, i мідяни, i еламiти, i жителі Месопотамії, Юдеї i Каппадокiї, Понту та Асiї,
10
Фригiї i Памфілії, Єгипту i країв Лівії, прилеглих до Киринеї, i захожі з Риму, юдеї та прозелiти,
11
критяни й аравитяни, чуємо, що вони говорять нашими мовами про великі діла Божі?»
12
I дивувалися всі i, не розуміючи, казали один одному: «Що це значить?»
13
А iншi, глузуючи, говорили: «Вони напилися вина».
14
Петро ж, ставши з одинадцятьма, підвищив голос свій i промовив до них: «Мужі юдейські i всі жителі Єрусалима! Нехай це буде відомо вам, i вислухайте слова мої:
15
вони не п’янi, як ви думаєте, бо зараз третя година дня;
16
але це те, що провіщав пророк Iоїль:
17
«І буде в останні дні, говорить Господь, — виллю Я від Духа Мого на всяку плоть; i будуть пророкувати сини ваші й дочки ваші, i юнаки вашi видiння бачитимуть, i старцi вашi сновидiннями наставленi будуть.
18
I на рабiв Моїх i на рабинь Моїх у тi днi виллю вiд Духа Мого, i будуть пророкувати.
19
I покажу чудеса вгорi на небi i знамення внизу на землi, кров i вогонь i курiння диму.
20
Сонце перетвориться на темряву i мiсяць на кров, перш нiж прийде день Господнiй, великий i славний.
21
I буде: усякий, хто прикличе iм’я Господнє, спасеться».
22
Мужi iзраїльськi! Вислухайте слова цi: Iсуса Hазорея, Мужа, засвiдченого вам вiд Бога силами й чудесами i знаменнями, якi Бог створив через Hього серед вас, як i самi знаєте,
23
Його [Ісуса] визначеного радою i передбаченням Божим виданого, ви взяли i, пригвоздивши руками беззаконних, убили;
24
але Бог воскресив Його, розiрвавши пута смерти: тому що їй неможливо було втримати Його.
25
Бо Давид говорить про Hього: «Я бачив Господа перед собою завжди, бо Вiн праворуч мене, щоб я не похитнувся.
26
Вiд того зрадiло серце моє i звеселився язик мiй; навiть i плоть моя спочине в упованнi,
27
бо Ти не залишиш душi моєї в пеклi i не даси святому Твоєму побачити тлiння.
28
Ти дав менi пiзнати путь життя; Ти сповниш мене радiстю перед лицем Твоїм».
29
Мужi-браття, нехай буде дозволено з дерзновенням сказати вам про праотця Давида, що вiн i помер i був похований, i гріб його у нас до цього дня.
30
Будучи ж пророком i знаючи, що Бог з клятвою обiцяв йому вiд плоду стегон його воздвигнути Христа у плотi й посадити на престолi його,
31
вiн, передбачивши, сказав про воскресіння Христове, що не залишиться душа Його у пеклi, i плоть Його не побачить тлiння.
32
Цього Iсуса Бог воскресив, чого всi ми свiдки.
33
Отже, Вiн, будучи вознесений десницею Божою i прийнявши вiд Отця обiтницю Святого Духа, дарував те, що ви нинi бачите i чуєте.
34
Бо Давид не зiйшов на небеса; але сам говорить: «Сказав Господь Господевi моєму: сиди праворуч Мене,
35
доки покладу ворогiв Твоїх до пiднiжжя нiг Твоїх».
36
Отже, твердо знай, весь дім Ізраїлів, що Бог учинив Господом i Христом цього Iсуса, Якого ви розп’яли».
37
Почувши це, вони зворушилися серцем i сказали Петровi та iншим апостолам: «Що нам робити, мужi-браття?»
38
Петро ж сказав їм: «Покайтеся, i нехай охреститься кожен iз вас в iм’я Iсуса Христа на вiдпущення грiхiв; i приймете дар Святого Духа,
39
бо вам належить обiтниця, i дiтям вашим, i всiм дальнiм, кого тiльки покличе Господь Бог наш.
40
I iншими багатьма словами вiн свiдчив i умовляв, кажучи: «Спасайтеся вiд роду цього лукавого».
41
Отже, тi, якi охоче прийняли слово його, охрестилися; i приєдналося того дня близько трьох тисяч душ.
42
Вони ж постiйно перебували в ученнi апостолiв, i в єднаннi та переломленнi хлiба, i в молитвах.
43
Був же у кожнiй душi страх; i багато чудес i знамень сталося через апостолiв у Єрусалимi.
44
Усi ж вiруючi були разом i мали все спiльне.
45
I продавали майно i всяку власнiсть, i дiлили мiж усiма, зважаючи на потребу кожного.
46
I щодня однодушно перебували у храмi i, переломлюючи по домах хлiб, приймали їжу в радостi та простотi серця,
47
хвалячи Бога i перебуваючи в любовi у всього народу. Господь же щодня залучав до Церкви тих, хто спасався.
← Chapter 1
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 3 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28