bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
/
Acts 23
Acts 23
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
← Chapter 22
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 24 →
1
Павло, звівши погляд на синедрiон, сказав: «Мужi-браття! Я всiєю доброю совiстю жив перед Богом до цього дня».
2
Первосвященик же Ананiя звелiв тим, що стояли перед ним, бити його по устах.
3
Тодi Павло сказав йому: «Бог буде бити тебе, стiно поваплена! Ти сидиш, щоб судити мене за законом, i, супроти закону, велиш бити мене».
4
А тi, що стояли перед ним, сказали: «Первосвященика Божого ганьбиш?»
5
Павло сказав: «Я не знав, браття, що вiн первосвященик; бо, як написано: на начальника народу твого не лихослов».
6
Павло, зрозумiвши, що тут одна частина саддукеїв, а друга фарисеїв, виголосив у синедрiонi: «Мужi-браття! Я фарисей, син фарисея; за надiю на воскресіння мертвих мене судять».
7
Коли вiн це сказав, стався розбрат мiж фарисеями i саддукеями, i збори роздiлилися.
8
Бо саддукеї кажуть, що нема воскресіння, нi ангела, нi духа, а фарисеї визнають i те, й інше.
9
Зчинився великий галас, i книжники фарисейської частини, пiднявшись, сперечалися мiж собою, кажучи: «Hiчого лихого не знаходимо ми в цьому чоловiковi. Якщо дух чи ангел говорив йому, не противмося Боговi».
10
Та як розлад збiльшився, тисяцький, боячись, щоб вони не розтерзали Павла, звелiв воїнам зiйти, взяти його з-поміж них i вiдвести у фортецю.
11
Hаступної ночi Господь, з’явившись йому, сказав: «Дерзай, Павле; бо як ти свiдчив про Мене в Єрусалимi, так належить тобi свiдчити і в Римi».
12
Коли настав день, деякi юдеї, порадившись, поклялися не їсти i не пити, доки не уб’ють Павла.
13
Було їх понад сорок, що поклялися.
14
Вони, прийшовши до первосвященикiв i старiйшин, сказали: «Ми клятвою заприсяглися нiчого не їсти, поки не уб’ємо Павла.
15
Отже, нинi ви з синедрiоном скажiть тисяцькому, щоб завтра вивiв його до нас, нiби ви хочете точнiше розглянути справу про нього; а ми, перш нiж вiн наблизиться, готовi вбити його».
16
Почувши про цей замiр, син Павлової сестри прийшов i, увiйшовши у фортецю, повiдомив Павла.
17
Павло ж покликав одного з сотникiв i сказав: «Вiдведи цього юнака до тисяцького, бо вiн має дещо сказати йому».
18
Той, взявши його, привiв до тисяцького i сказав: «В’язень Павло покликав мене i просив одвести до тебе цього юнака, котрий має дещо сказати тобi».
19
Тисяцький, взявши його за руку i вiдiйшовши з ним, спитав на самотi: «Що таке маєш звiстити менi?»
20
Вiн вiдповiв, що юдеї змовилися просити тебе, щоб ти завтра вранцi вивiв Павла до них у синедрiон, так нiби вони хочуть точнiше дослiдити справу про нього.
21
Але ти не слухай їх, бо його пiдстерiгають понад сорок чоловiк з них, якi поклялися не їсти i не пити, доки не уб’ють його; i тепер вони готовi, чекаючи твого розпорядження.
22
Тодi тисяцький вiдпустив юнака, сказавши: «Hiкому не кажи, що ти повiдомив про це мене».
23
I, покликавши двох сотникiв, сказав: «Приготуйте менi двiстi озброєних воїнiв, i сiмдесят кiнних, i стрiльцiв двiстi, щоб iз третьої години ночi iшли до Кесарiї.
24
Приготуйте також ослiв, щоб, посадовивши Павла, перепровадити його до правителя Фелiкса».
25
Hаписав i листа такого змiсту:
26
«Клавдiй Лiсiй високоповажному правителю Фелiксу — вітання.
27
Цього мужа юдеї схопили i готовi були вбити; я, прийшовши з воїнами, вiдняв його, дiзнавшись, що вiн римський громадянин.
28
Потiм, бажаючи з’ясувати, в чому його звинувачують, привiв його в їхнiй синедрiон
29
i знайшов, що його звинувачують за суперечливу думку щодо їхнього закону, але що в ньому нiякої немає провини, вартої смерти чи кайданiв.
30
А почувши, що юдеї замислили зло на цього чоловiка, я негайно надiслав його до тебе, наказавши i обвинувачам говорити на нього перед тобою. Здоровий будь».
31
Отже, воїни, за даним їм наказом, взявши Павла, повели вночi до Антипатриди.
32
А другого дня, залишивши кiнних iти з ним, повернулися до фортецi.
33
А тi, прийшовши до Кесарiї i вiддавши листа правителевi, поставили перед ним i Павла.
34
Правитель, прочитавши листа, спитав, з якої вiн областi, i, довiдавшись, що iз Киликiї, сказав:
35
«Я вислухаю тебе, коли прийдуть твої обвинувачi». I звелiв йому бути пiд вартою в Iродовiй преторiї.
← Chapter 22
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 24 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28