bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
/
Acts 21
Acts 21
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
← Chapter 20
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 22 →
1
Коли ж ми, розлучившись iз ними, вiдпливли, одразу прийшли до Косу, другого дня — в Родос, а звiдти до Патари,
2
i, знайшовши корабель, що прямував до Фiнiкiї, зiйшли на нього i вiдпливли.
3
Коли показався Кiпр, ми, залишивши його лiворуч, попливли до Сирiї i причалили в Тирi, бо тут треба було розвантажити корабель.
4
I, знайшовши ученикiв, пробули там сiм днiв. Вони, з натхнення Духа, говорили Павловi, щоб вiн не йшов до Єрусалима.
5
Перебувши цi днi, ми вийшли i пiшли, i нас усi проводжали з жiнками i дiтьми аж за мiсто; а на березi, ставши на колiна, помолились.
6
I, попрощавшись один з одним, ми зiйшли на корабель, а вони повернулися додому.
7
Ми ж, завершивши плавання, з Тиру прибули до Птолемаїди, де, привiтавши братiю, пробули в них один день.
8
А другого дня вранці Павло i ми, що були з ним, вийшовши, прийшли до Кесарiї i, увiйшовши в дiм Филипа-благовiсника, одного з семи дияконiв, залишились у нього.
9
У нього було чотири дочки дiвицi, якi пророкували.
10
Тим часом як ми перебували там багато днiв, прийшов з Юдеї якийсь пророк на iм’я Агав,
11
i, увiйшовши до нас, вiн узяв Павлiв пояс i, зв’язавши свої руки й ноги, сказав: «Так говорить Дух Святий: мужа, якому належить цей пояс, так зв’яжуть юдеї в Єрусалимi i видадуть у руки язичникiв».
12
Коли ж ми почули це, то i мiсцевi‚ i ми просили, щоб вiн не ходив до Єрусалима.
13
Але Павло у вiдповiдь сказав: «Що ви робите? Чого плачете i засмучуєте серце моє? Я не тiльки хочу бути в’язнем, а готовий померти в Єрусалимi за iм’я Господа Iсуса».
14
Коли ж ми не змогли умовити його, то заспокоїлись, сказавши: «Hехай буде воля Господня!»
15
По цих днях, приготувавшись, ми пiшли до Єрусалима.
16
З нами йшли i деякi ученики з Кесарiї, проводжаючи нас до одного Мнасона кiпрянина‚ давнього ученика, в якого можна було б нам жити.
17
Коли прибули ми до Єрусалима, браття привiтно прийняли нас.
18
Другого дня Павло прийшов з нами до Якова; прийшли i всi пресвiтери.
19
Привiтавши їх, Павло розповiдав докладно, що створив Бог у язичникiв через його служiння.
20
Вони ж, вислухавши, прославили Бога i сказали йому: «Бачиш, брате, скiльки тисяч юдеїв [якi] увiрувало, i всi вони — ревнителi закону.
21
Вони ж наслухались про тебе, що ти всiх юдеїв, якi живуть мiж язичниками, навчаєш вiдступництва вiд Мойсея, говорячи, щоб вони не обрiзували дiтей своїх i не дотримувалися звичаїв батькiвських.
22
Отже, що ж? Hапевне, зiйдеться народ; бо почують, що ти прийшов.
23
Зроби ж те, що скажемо тобi. Є в нас чотири чоловiки, якi взяли на себе обiтницю.
24
Взявши їх, очисться з ними i прийми на себе витрати на жертву за них, щоб обстригли собi голови, i пiзнають усi, що почуте ними про тебе несправедливе, але що й сам ти продовжуєш дотримуватись закону.
25
А про язичникiв, якi увiрували, ми писали, щоб вони нiчого такого не дотримувалися, а лише охороняли себе вiд iдоложертовного, вiд крови, вiд удавленини та блуду».
26
Тодi Павло, узявши тих мужiв i очистившись iз ними, наступного дня увiйшов у храм i оголосив закiнчення днiв очищення, коли мала бути принесена за кожного з них жертва.
27
Коли ж сiм днiв закiнчувалися, тодi асiйськi юдеї, побачивши його в храмi, пiдбурили весь народ i наклали на нього руки,
28
викликуючи: «Мужi iзраїльськi, допоможiть: цей чоловiк скрiзь навчає всiх проти народу i закону i мiсця цього; до того ж i еллiнiв увiв у храм i осквернив це святе мiсце».
29
Бо перед цим вони бачили з ним у мiстi Трофима ефесянина i думали, що Павло увiв його до храму.
30
Усе мiсто заворушилося‚ i народ збiгся; i, схопивши Павла, потягли його геть з храму, i негайно було зачинено дверi.
31
Коли ж вони хотiли вбити його, до тисяцького полку дiйшла звiстка, що увесь Єрусалим збунтувався.
32
Вiн, негайно взявши воїнiв i сотникiв, рушив на них; вони ж, побачивши тисяцького та воїнiв, перестали бити Павла.
33
Тодi тисяцький, наблизившись, узяв його i звелiв закути двома ланцюгами, i допитувався, хто вiн та що вчинив.
34
У народi однi кричали одне, а iншi — друге; вiн же, не змiгши через сум’яття довiдатись про щось певне, звелiв вести його до фортецi.
35
Коли ж вiн був на сходах, воїнам довелося нести його через натовп людський,
36
бо багато людей йшли слiдом i кричали: «Смерть йому!»
37
Входячи до фортецi, Павло сказав тисяцькому: «Чи можна менi щось тобi сказати?» А той відповів: «Ти знаєш по-грецьки?
38
Так чи не ти той єгиптянин, який перед цими днями вчинив заворушення i вивiв у пустелю чотири тисячi розбiйникiв?»
39
Павло ж сказав: «Я — юдеянин, тарсянин, громадянин досить вiдомого киликiйського мiста; прошу тебе, дозволь менi говорити до народу».
40
Коли ж той дозволив, Павло, стоячи на сходах, подав знак рукою людям; i коли постало глибоке мовчання, почав говорити єврейською мовою так:
← Chapter 20
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 22 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28