bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
/
Luke 1
Luke 1
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 2 →
1
Оскільки багато хто почав складати оповіді про добре відомі нам речі,
2
як передали нам ті, що від самого початку були очевидцями і служителями Слова,
3
то спало на думку й мені, старанно дослідивши все від початку, по порядку описати тобі, високодостойний Феофиле,
4
щоб ти пізнав тверду основу того вчення, в якому був наставлений.
5
У дні Ірода, царя Юдейського, був священик на ім’я Захарія, з денної черги Авиєвої, і жінка його з дочок Ааронових, а ім’я її — Єлисавета.
6
Обоє вони були праведні перед Богом, виконуючи всі заповіді і настанови Господні бездоганно.
7
У них не було дітей, бо Єлисавета була неплідна, і обоє були вже похилого віку.
8
Одного разу, коли він за чином своєї черги служив перед Богом,
9
за звичаєм священства, йому випало покадити, ввійшовши до храму Господнього,
10
а вся безліч народу молилася зовні під час кадіння.
11
Тоді з’явився йому ангел Господній, стоячи праворуч жертовника кадильного.
12
Збентежився Захарія, побачивши його, і страх напав на нього.
13
Ангел же сказав йому: не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета народить тобі сина, і наречеш ім’я йому Іоан;
14
і буде тобі радість і втіха, і багато хто народженню його зрадіє,
15
бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні хмільного напою не питиме, і Духа Святого сповниться ще від утроби матері своєї.
16
І багатьох з синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їхнього.
17
І йтиме перед Ним з духом і силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, і непокірних — до мудрості праведників, щоб приготувати Господеві народ звершений.
18
І сказав Захарія ангелові: з чого я пізнаю це? Бо я старий, і жінка моя постарілася у днях своїх.
19
Ангел сказав йому у відповідь: я Гавриїл, що стою перед Богом, і посланий говорити з тобою і благовістити тобі про це.
20
І ось ти будеш мовчати і не матимеш можливости говорити до того дня, коли збудеться це, за те, що ти не повірив словам моїм, котрі збудуться свого часу.
21
Люди чекали на Захарію і дивувалися, що він забарився в храмі.
22
Він же, вийшовши, не міг говорити до них; і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі; і він говорив з ними знаками і залишався німим.
23
А коли закінчилися дні служіння його, повернувся до свого дому.
24
Після тих днів зачала Єлисавета, жінка його, і таїлася п’ять місяців, кажучи:
25
так сотворив мені Господь у ті дні, коли зглянувся на мене, щоб зняти з мене ганьбу перед людьми.
26
Шостого ж місяця був посланий від Бога ангел Гавриїл у галилейське місто, яке називається Назарет,
27
до Діви, зарученої з мужем на ім’я Йосиф, з дому Давидового; ім’я ж Діви — Марія.
28
Ангел, увійшовши до Неї, сказав: радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти в жонах.
29
Вона ж, побачивши його, стривожилася від слів його і міркувала, що б то значило це привітання.
30
І сказав Їй ангел: не бійся, Маріє! Бо Ти знайшла благодать у Бога.
31
І ось зачнеш в утробі і народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Ісус.
32
Він буде Великий і Сином Всевишнього наречеться, і дасть Йому Господь Бог престіл Давида, отця Його.
33
І царюватиме у домі Якова повік, і царству Його не буде кінця.
34
Марія ж сказала ангелу: як же станеться це, коли Я мужа не знаю?
35
Ангел сказав Їй у відповідь: Дух Святий зійде на Тебе, і cила Всевишнього осінить Тебе. Тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим.
36
Ось і Єлисавета, родичка Твоя, і вона зачала сина в старості своїй, і це вже шостий місяць їй, хоча називають її неплідною,
37
бо не буває безсилим у Бога ніяке слово.
38
Тоді Марія сказала: Я — раба Господня. Нехай буде Мені за словом твоїм. І відійшов від Неї ангел.
39
Уставши ж, Марія у дні ці поспіхом пішла у передгір’я, в місто Іудине,
40
і увійшла в дім Захарії, і привітала Єлисавету.
41
Коли ж почула Єлисавета привітання Маріїне, заграло дитя в утробі її, і сповнилася Духа Святого Єлисавета.
42
І вигукнула гучним голосом і сказала: благословенна Ти в жонах, і благословенний плід утроби Твоєї!
43
І звідки це мені, що Мати Господа мого прийшла до мене?
44
Бо, коли голос вітання Твого дійшов до вух моїх, заграло дитя радісно в утробі моїй.
45
Блаженна ж Та, Яка увірувала, бо збудеться сказане Їй від Господа.
46
І сказала Марія: величає душа Моя Господа,
47
і зрадів дух Мій у Бозі, Спасі Моїм,
48
бо зглянувся на смирення раби Своєї, ось-бо віднині ублажатимуть Мене всі роди.
49
Бо вчинив Мені велич Всемогутній, і святе ім’я Його.
50
І милість Його з роду в рід на тих, що бояться Його.
51
Явив могутність руки Своєї, розсіяв гордовитих у помислах сердець їхніх;
52
скинув сильних з престолів і підніс смиренних;
53
голодних сповнив благами, а тих, що багатіють, відпустив ні з чим.
54
Прийняв Ізраїля, отрока Свого, спом’янувши милість,
55
як говорив отцям нашим, Авраамові і нащадкам його до віку.
56
Пробула ж Марія з нею близько трьох місяців і повернулася в дім Свій.
57
Єлисаветі ж настав час родити, і вона народила сина.
58
І почули сусіди й родичі її, що звеличив її Господь милістю Своєю, і радувалися з нею.
59
І восьмого дня прийшли обрізати немовля, і хотіли назвати його ім’ям батька його — Захарією.
60
На це мати його сказала: ні, хай буде названий Іоаном.
61
І сказали їй: адже нікого нема в роді твоїм, хто звався б ім’ям тим.
62
І питали знаками в батька його, як би він хотів назвати його.
63
Попросивши дощечку, написав слова: Іоан буде ім’я йому. І дивувались усі.
64
І відразу відкрилися уста його і язик його, і він почав говорити, благословляючи Бога.
65
І був страх у всіх навколишніх жителів; і в усій країні Юдейській розповідалося про все це.
66
Усі, хто чув, поклали це в серці своїм і говорили: ким буде дитя це? І рука Господня була з ним.
67
І Захарія, батько його, сповнився Духа Святого і пророкував, кажучи:
68
благословен Господь Бог Ізраїлів, що відвідав народ Свій і створив визволення йому.
69
І підніс ріг спасіння нам у домі Давида, отрока Свого,
70
як провістив устами святих пророків Своїх, що були від віку,
71
що спасе нас від ворогів наших і від руки всіх, хто ненавидить нас;
72
сотворить милість батькам нашим і спом’яне святий завіт Свій —
73
дати нам клятву, якою клявся Він Авраамові, отцю нашому,
74
щоб ми, визволившись від рук ворогів наших,
75
безбоязно служили Йому в святості й праведності перед Ним всі дні життя нашого.
76
І ти, дитя, пророком Всевишнього наречешся, бо йтимеш перед лицем Господа, щоб приготувати путі Йому.
77
Дати зрозуміти спасіння людям Його у відпущенні гріхів їхніх,
78
з ласкавого милосердя Бога нашого, яким відвідав нас Схід з неба,
79
просвітити тих, що у темряві й тіні смертній сидять, спрямувати ноги наші на шлях миру.
80
Дитя ж зростало і міцніло духом, і було у пустелях до дня явлення свого Ізраїлеві.
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 2 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24