bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
/
Luke 24
Luke 24
Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)
← Chapter 23
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
1
Першого ж дня після суботи, дуже рано, несучи наготовані пахощі, вони прийшли до гробу, і разом з ними деякі інші.
2
Знайшли ж, що камінь був відвалений від гробу.
3
І, увійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.
4
Коли ж вони не могли зрозуміти цього, ось два мужі стали перед ними в одежах блискучих.
5
Налякалися вони і схилилися обличчям до землі, а ті сказали їм: чого шукаєте Живого між мертвими?
6
Нема Його тут, Він воскрес. Згадайте, як Він говорив вам, коли був ще в Галилеї,
7
кажучи, що Синові Людському належить бути виданому до рук людей-грішників, і бути розп’ятим, і на третій день воскреснути.
8
І згадали слова Його.
9
І, повернувшись від гробу, сповістили про все те одинадцятьох і всіх інших.
10
То були Магдалина Марія, й Іоанна, і Марія Яковова, та інші з ними, які сказали про це апостолам.
11
І здалися їм слова їхні неправдивими, і вони не повірили їм.
12
Петро ж, уставши, побіг до гробу і, нахилившись, побачив самі тільки ризи, що лежали, і пішов назад, дивуючися з того, що сталося.
13
Того ж дня двоє з них йшли в село, що було стадій за шістдесят від Єрусалима і звалося Еммаус.
14
І розмовляли між собою про всі ці події.
15
І коли вони розмовляли і міркували між собою, Сам Ісус, наблизившись, пішов з ними.
16
Але очі їхні були стримані, так що вони не впізнали Його.
17
Він же сказав до них: про що ви сперечаєтесь між собою, ідучи, і чим ви засмучені?
18
Один з них, на ім’я Клеопа, сказав Йому у відповідь: невже Ти, один з тих, що прийшли до Єрусалима, не знаєш, що сталося в ньому цими днями?
19
І сказав їм: що саме? Вони відповіли Йому: про Ісуса Назарянина, Який був мужем-пророком, сильним ділом і словом перед Богом і всіма людьми.
20
Як видали Його первосвященики і начальники наші для засудження на смерть і розіп’яли Його.
21
Ми ж сподівалися, що Він є Той, Хто має визволити Ізраїль, до того ж сьогодні вже третій день, як усе це сталося.
22
Та ще й налякали нас деякі жінки з наших, які вранці були біля гробу,
23
і не знайшли тіла Його, і, прийшовши, розповідали, що вони бачили і явлення ангелів, які говорять, що Він живий.
24
І пішли деякі з наших до гробу, і знайшли так, як жінки говорили, а Самого ж не бачили.
25
Тоді Він сказав їм: о нерозумні і мляві серцем, щоб вірувати в усе, про що говорили пророки!
26
Чи не так же належало постраждати Христу й увійти в славу Свою?
27
І, почавши від Мойсея і від усіх пророків, пояснював їм сказане про Нього у всьому Писанні.
28
І наблизились вони до того села, куди йшли; і Він робив вигляд, що хоче йти далі.
29
А вони затримували Його, кажучи: залишся з нами, бо вже вечоріє, і день закінчується. І Він увійшов і залишився з ними.
30
І коли Він возлежав з ними, то взяв хліб, благословив, переломив і подав їм.
31
У них же відкрилися очі, і вони впізнали Його. Але Він став невидимим для них.
32
І вони казали один одному: чи ж не палало в нас серце наше, коли Він говорив нам у дорозі і коли пояснював нам Писання?
33
І, вставши тієї ж години, повернулися до Єрусалима і знайшли разом одинадцятьох і тих, що були з ними,
34
які говорили, що Господь воістину воскрес і явився Симонові.
35
І вони розповіли, що було в дорозі, і як вони Його впізнали у переломленні хліба.
36
Коли вони про це говорили, Сам Ісус став посеред них і сказав їм: мир вам.
37
Вони схвилювались і злякалися, гадаючи, що бачать духа.
38
Але Він сказав їм: чого хвилюєтесь, чому такі думки входять до сердець ваших?
39
Погляньте на руки Мої і на ноги Мої; це Я Сам. Доторкніться до Мене і роздивіться; бо дух тіла і кісток не має, як бачите у Мене.
40
І, сказавши це, показав їм руки і ноги.
41
Коли ж вони від радости ще не вірили і дивувалися, Він сказав їм: чи маєте тут якусь їжу?
42
Вони подали Йому частину печеної риби і стільниковий мед.
43
І, взявши, їв перед ними.
44
І сказав їм: ось ті слова, що Я говорив вам, коли ще був з вами, як належить справдитися всьому, написаному про Мене в законі Мойсеєвому і у пророків та в псалмах.
45
Тоді розкрив їм розум до розуміння Писання.
46
І сказав їм: так написано, і так належало постраждати Христу, і воскреснути з мертвих на третій день,
47
і щоб проповідувалося в ім’я Його покаяння і відпущення гріхів між усіма народами, починаючи від Єрусалима.
48
Ви ж є свідками цього.
49
І ось Я посилаю обітницю Отця Мого на вас; ви ж лишайтесь у місті Єрусалимі, доки не сповнитеся силою з неба.
50
І вивів їх до Вифанії, і, піднявши руки Свої, благословив їх.
51
І коли Він благословляв їх, почав віддалятися від них і вознісся на небо.
52
Вони, поклонившись Йому, повернулися до Єрусалима з великою радістю.
53
І перебували завжди в храмі, прославляючи і благословляючи Бога. Амінь.
← Chapter 23
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24