Luke 2 — Ukrainian Bible 2004 (Патріарха Філарета)

1У ті дні вийшов від кесаря Августа наказ зробити перепис по всій землі.

2Цей перепис був перший за правління Квиринія Сирією.

3І всі йшли записатися, кожен до свого міста.

4Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарета, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Вифлеєм, бо він був з дому і роду Давидового,

5записатися з Марією, зарученою з ним жінкою, яка була вагітна.

6Коли ж вони були там, надійшов час родити Їй;

7І народила Сина Свого Первістка, і сповила Його, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в гостиниці.

8У тій стороні були на полі пастухи, які стерегли нічної пори отару свою.

9Аж ось ангел Господній став між них, і слава Господня осяяла їх; злякалися вони страхом великим.

10І сказав їм ангел: не бійтеся; я благовіщу вам радість велику, яка буде всім людям.

11Бо нині у місті Давидовому народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

12І ось вам знамення: ви знайдете сповите Немовля, Яке лежатиме в яслах.

13І раптом з’явилося біля ангела численне воїнство небесне, яке славило Бога і викликувало:

14слава у вишніх Богу і на землі мир, в людях благовоління!

15І коли ангели відійшли від них на небо, пастухи сказали один одному: підемо до Вифлеєма і подивимось, що там сталося, про що сповістив нам Господь.

16І, поспішивши, прийшли і знайшли Марію та Йосифа, і Немовля, Яке лежало в яслах.

17Побачивши ж, розповіли про те, що було сповіщено їм про Немовля Це.

18І всі, хто чув, дивувалися тому, що розповідали їм пастухи.

19А Марія зберігала всі слова ці, складаючи в серці Своїм.

20Пастухи ж повернулися, славлячи і хвалячи Бога за все те, що чули й бачили, як було сказано їм.

21А як минуло вісім днів, коли належало обрізати Його, дали Йому ім’я Ісус, наречене ангелом ще перед тим, як зачався Він в утробі.

22І коли настали дні очищення за законом Мойсеєвим, то принесли Його до Єрусалима, щоб поставити перед Господом,

23як написано в законі Господньому, щоб усяка дитина чоловічої статі, яка розкриває утробу, була посвячена Господеві.

24І щоб принести в жертву, як сказано в законі Господньому, дві горлиці або двоє голуб’ят.

25Був тоді в Єрусалимі чоловік на ім’я Симеон. Він був муж праведний та благочестивий, що чекав утіхи Ізраїлевої, і Дух Святий був на ньому.

26Йому було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерти, доки не побачить Христа Господнього.

27І був він приведений Духом у храм. І коли батьки принесли Немовля Ісуса, щоб зробити з Ним за законним звичаєм,

28він взяв Його на руки, благословив Бога і сказав:

29нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром,

30бо бачили очі мої спасіння Твоє,

31яке Ти приготував перед лицем усіх народів,

32світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля.

33Йосиф же і Мати Його дивувалися сказаному про Нього.

34І благословив їх Симеон і сказав Марії, Матері Його: ось лежить Цей на падіння і на піднесення багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання, —

35і Тобі Самій душу пройме меч, — щоб відкрилися помисли багатьох сердець.

36Тут була й Анна-пророчиця, дочка Фануїлова, з коліна Асирова, яка досягла глибокої старости, проживши з чоловіком сім років від дівоцтва свого;

37вдова вісімдесяти чотирьох років, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи день і ніч.

38Прийшовши тієї години, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав спасіння в Єрусалимі.

39І коли виконали все за законом Господнім, повернулися до Галилеї, до міста свого Назарета.

40Дитя зростало і міцніло духом, сповнюючись премудрости, і благодать Божа була на Ньому.

41Щороку батьки Його ходили до Єрусалима на свято Пасхи.

42І коли було Йому дванадцять років, прийшли вони також за звичаєм до Єрусалима на свято.

43Як скінчилися дні свята, вони повертались, а Отрок Ісус залишився в Єрусалимі; і не помітили того Йосиф і Мати Його.

44Думали, що Він іде з іншими; пройшовши ж день дороги, почали шукати Його серед родичів та знайомих.

45І, не знайшовши Його, повернулись до Єрусалима, шукаючи Його.

46Через три дні знайшли Його в храмі, де Він сидів серед учителів, слухав їх і розпитував;

47усі, хто слухав Його, дивувалися розуму і відповідям Його.

48І, побачивши Його, здивувалися; і Мати Його сказала Йому: Чадо! Що Ти зробив з нами? Ось батько Твій і Я, вболіваючи, шукали Тебе.

49Він сказав їм: навіщо вам було шукати Мене? Хіба ви не знали, що Я маю бути в тому, що належить Отцю Моєму?

50Але вони не зрозуміли сказаних Ним слів.

51І Він пішов з ними, і прийшов у Назарет, і корився їм. І Мати Його зберігала всі слова ці в серці Своєму.

52Ісус же зростав у премудрості і віком, в любові у Бога і людей.