bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
/
Acts 21
Acts 21
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
← Chapter 20
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 22 →
1
А коли ми, розлучившися з ним, відпливли, то без перешкод прийшли до Косу, а другого дня в Родос, а вже звідти в Патару;
2
І знайшли корабля, що плив у Фінікію; зайшли до нього, і відпливли.
3
А коли показався Кіпр, ми залишили його по ліву руку, попливли в Сирію і пристали в Тирі, бо тут належало скласти вантажі з корабля;
4
А тоді знайшли учнів і пробули тут сім днів; вони, спонукані Духом, казали Павлові, щоб він не йшов до Єрусалиму.
5
А коли ці дні скінчилися, ми вийшли й пішли, і нас проводжали усі із дружинами й дітьми навіть за місто; а на березі, схилившися на коліна, помолилися.
6
І, попрощавшись один з одним, ми піднялися на корабель, а вони повернулися додому.
7
А ми, звершивши плавання, прибули з Тиру до Птолемаїди, де, привітавши братів, пробули в них один день.
8
А другого дня Павло і ми, що були з ним, вийшовши, прийшли до Кесарії і, зайшовши в дім Пилипа благовісника, одного із семи дияконів, залишилися в нього.
9
У нього було чотири доньки, що пророкували.
10
А тим часом, коли ми прожили в них багато днів, прийшов з Юдеї один пророк, на ім’я Агав,
11
І, зайшовши до нас, узяв Павлового пояса і зв’язав собі руки та ноги, а тоді сказав: Так повідує Дух Святий: мужа, чий це пояс, так зв’яжуть в Єрусалимі юдеї і віддадуть до рук поганів.
12
Коли ми почули це, то ми і тамтешні просили, щоб він не йшов до Єрусалиму,
13
Але Павло у відповідь сказав: Що ви радите? Нащо плачете і пригнічуєте серце моє? Я не тільки хочу бути в’язнем, але готовий померти в Єрусалимі за ймення Господа Ісуса.
14
А коли ми не могли його вмовити, то заспокоїлися, сказавши: Нехай буде воля Господня!
15
По тих днях, приготувавшися, пішли ми до Єрусалиму;
16
З нами йшли також деякі учні з Кесарії, проводжаючи нас до одного давнього учня, Мнасона кіпрянина, у котрого можна було б нам замешкати.
17
А коли ми прийшли до Єрусалиму, браття прийняли нас вельми гостинно.
18
Другого дня Павло прийшов з нами до Якова, прийшли також усі пресвітери.
19
Привітавши їх, Павло розповідав докладно, що звершив Бог у поганів служінням його.
20
А вони вислухали і прославили Бога, а тоді сказали йому: Бачиш, брате, скільки тисяч увірувало юдеїв, і всі вони ревно ставляться до Закону;
21
А про тебе чули вони, наче ти всіх юдеїв, котрі живуть поміж поганами, навчаєш відступати від Мойсея, кажучи, щоб вони не обрізали дітей своїх і не вчиняли за звичаями.
22
Ну, то як тут повестися? Мабуть же, збереться народ; бо почують, що ти прийшов.
23
Учини, що ми скажемо тобі: є у нас чотири чоловіки, що мають на собі обітницю;
24
Візьми їх і очистися разом із ними, і візьми на себе витрати на пожертву за них, щоб обстригли собі голову, – і дізнаються всі, що почуте про тебе неправдиве, але що сам ти продовжуєш дотримуватися Закону.
25
А про поганів, що увірували, ми писали, ухваливши, щоб вони нічого подібного не дотримувалися, але берегли себе від ідоложертовного, від крови і від задушеного, а також від блуду.
26
Тоді Павло взяв тих мужів і очистився з ними, а наступного дня зайшов до храму і оголосив закінчення днів очищення, коли необхідно було принести за кожного з них приношення.
27
А коли сім днів скінчалися, тоді азійські юдеї, побачивши його у храмі, збунтували увесь народ і поклали на нього руки,
28
І кричали: Мужі ізраїльські! Допоможіть: цей чоловік усіх повсюдно навчає супроти народу і Закону і цього місця; причому греків також завів до храму, і опоганив це святе місце.
29
Бо перед тим вони бачили з ним у місті Трохима ефесянина і гадали собі, що Павло завів його до храму.
30
І в цілому місті зчинилося заворушення і збіговисько народу; і, схопивши Павла, потягнули його геть з храму і відразу замкнули двері.
31
А коли вони мали замір убити його, до тисяцького полку дійшла вість, що увесь Єрусалим збунтувався;
32
Він зараз же узяв вояків і сотників, та рушив до них. А вони, коли побачили тисяцького і вояків, перестали бити Павла.
33
Тоді тисяцький наблизився і взяв його і наказав скувати двома ланцюгами, і запитав: Хто він і що вчинив?
34
У народі одні кричали одне, а інші – інше. А він, не маючи змоги в умовах бунту дізнатися чогось певного, наказав припровадити його до фортеці.
35
А коли він був на сходах, то воякам довелося нести його, бо народ ворохобився довкола.
36
Тому що чимало народу ринуло слідом і кричали: Смерть йому!
37
А коли Павло входив до фортеці, то запитав тисяцького: Чи можу я дещо сказати тобі? А той сказав: Ти вмієш по-грецьки?
38
У такому разі чи не ти той єгиптянин, котрий цими днями вчинив замішання і вивів до пустелі чотири тисячі бунтівників?
39
А Павло сказав: Я юдей, тарсянин, громадянин відомого кілікійського міста; прошу тебе, дозволь мені звернутися до народу.
40
А коли той дозволив, Павло, стоячи на сходах, зробив жест рукою народові, і, коли настала глибока тиша, почав говорити єврейською мовою, кажучи:
← Chapter 20
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 22 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
Recommended Reading
Commentary
Acts Commentaries
→
Devotional
Acts Devotional Guide
→
Get This Bible
Ukrainian Bible (Oleksandr Gizha) Study Bible
→