bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
/
Acts 5
Acts 5
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
← Chapter 4
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 6 →
1
А один муж на ім’я Ананія, з дружиною своєю Сапфірою, продавши маєток,
2
Утаємничив із ціни, зі згоди дружини своєї, а деяку частку приніс і поклав до ніг Апостолів.
3
Але Петро сказав: Ананіє! Нащо ти дозволив сатані вкласти у серце твоє думку збрехати Духові Святому і втаємничити від ціни землі?
4
Те, чим ти володів, хіба не твоє було, і те, що ти надбав продажем, хіба не у твоїй владі було? Нащо ти поклав це в серце твоє? Ти збрехав не людям, а Богові.
5
Зачувши ці слова, Ананія упав і вмер: і великий страх виповнив усіх, хто чув це.
6
І підвелися юнаки і приготували його для похорону, а тоді вийшли і поховали.
7
А години за три по цьому прийшла й дружина його, не відаючи, що сталося.
8
Петро запитав її: Скажи мені, чи за стільки ви продали землю? Вона сказала: Так, за стільки.
9
Але Петро сказав їй: Що це ви змовилися спокусити Духа Господнього? Ось, входять у двері ті, що поховали чоловіка твого; і тебе також винесуть.
10
Раптом вона упала біля ніг його і вмерла, і юнаки, переконавшись, що вона мертва, винесли й поховали її біля чоловіка її.
11
І великий страх обгорнув всю церкву і всіх, хто чув це.
12
Руками Апостолів звершувалося в народі багато ознак і чудес; і всі однодушно були в притворі Соломоновім.
13
Ніхто із сторонніх не зважувався прилучитися до них, а народ прославляв їх.
14
А віруючих все більше й більше приєднувалося до Господа, велика кількість чоловіків та жінок.
15
Аж так, що виносили хворих на вулиці і клали на постелях і ліжках, щоб хоч тінь Петра, що проходив, падала на когось із них.
16
Сходилося також до Єрусалиму чимало з довколишніх міст, несли недужих та хворих від нечистих духів, котрі й уздоровилися всі.
17
А першосвященик і всі з ним, що належали до саддукейської єресі, виповнилися заздрістю.
18
І руки свої наклали на Апостолів, і ув’язнили їх у народній в’язниці.
19
Але Ангел Господній вночі відчинив двері в’язниці і, вивівши їх, сказав:
20
Ідіть і, ставши у храмі, повідуйте народові всі ці слова життя.
21
Вони вислухали і зайшли вранці до храму й навчали. А тим часом першосвященик і котрі з ним, прийшли, скликали синедріон і всіх старших із синів Ізраїля та й послали до в’язниці привести Апостолів.
22
Але служники, прийшовши, не знайшли їх у в’язниці і повернулися й доповіли,
23
Кажучи: В’язницю ми застали замкненою з усією старанністю і сторожу, котра стояла перед дверима; але, відчинивши, не знайшли в ній нікого.
24
Коли зачули ці слова першосвященик, старший сторожі та інші першосвященики, не могли зрозуміти, що б воно означало.
25
Проте прийшов один чоловік і оповів їм, кажучи: Ось, мужі, котрих ви ув’язнили в тюрму, стоять у храмі і навчають народ.
26
Тоді старший сторожі пішов із служниками і привів їх без примусу, тому що боялися народу, щоб не забили їх камінням.
27
А коли привели їх, то поставили в синедріоні; і запитав їх першосвященик, кажучи:
28
Чи не заборонили ми вам суворо навчати про ймення це? І ось, ви наповнили Єрусалим ученням вашим і хочете навести на нас кров Того Чоловіка.
29
А Петро і Апостоли у відповідь сказали: Треба підкорятися більше Богові, аніж людям.
30
Бог батьків наших воскресив Ісуса, Котрого ви умертвили, повісивши на дереві.
31
Його підніс Бог правицею Своєю у Володаря і Рятівника, щоб дати Ізраїлеві каяття і прощення гріхів.
32
Свідки Йому в цьому ми і Дух Святий, Котрого Бог дав покірним Йому.
33
Зачувши це, вони аж спаленіли від гніву і вже змовлялися умертвити їх.
34
Підвівшися у синедріоні, один фарисей, на ім’я Гамалиїл, учитель Закону, пошанований усім народом, наказав вивести Апостолів на незначний час.
35
А їм сказав: Мужі ізраїльські! Поміркуйте самі з собою про цих людей, що вам з ними вчинити:
36
Бо невдовзі перед цим з’явився Тевда, маючи себе за когось великого, і до нього прилучилося майже чотириста чоловіків; але його вбили, і всі, котрі прислухалися до нього, розпорошилися й щезли.
37
Після нього під час перепису з’явився Юда галілеянин, і прилучив до себе чимало народу; але й він загинув, а всі, що прислухалися до нього, порозбігалися;
38
І нині кажу вам, відчепіться од людей цих і залишіть їх: бо коли все це від людей і ці діяння від людей, то воно розпадеться.
39
А якщо від Бога, то ви не можете зруйнувати його; бережіться, щоб вам не стати супротивниками Бога.
40
Вони послухали його і, прикликавши Апостолів, били їх, і заборонили їм говорити про ймення Ісуса, а потому відпустили їх.
41
А вони пішли з синедріону, радіючи, що за ймення Господа Ісуса удостоїлися прийняти зневагу.
42
І всілякого дня у храмі і по домах не переставали навчати і благовістити про Ісуса Христа.
← Chapter 4
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 6 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28