bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
/
Acts 23
Acts 23
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
← Chapter 22
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 24 →
1
Павло, спрямувавши погляд на синедріон, сказав: Мужі-браття! Я всією доброю совістю жив перед Богом до цього дня.
2
А першосвященик Ананія наказав тим, що стояли перед ним, бити його по устах.
3
Тоді Павло сказав йому: Бог буде тебе бити, стіно побілена! Ти сидиш, щоб судити за законом, і, всупереч законові, наказуєш бити мене.
4
А присутні сказали: Першосвященика Божого ганьбиш?
5
Павло сказав: Я не знав, браття, що він першосвященик; бо написано: старшого в народі твоєму не обмовляй.
6
А коли Павло дізнався, що тут одна частина саддукеїв, а друга фарисеїв, проголосив у синедріоні: Мужі-браття! Я фарисей, син фарисея; за надію на воскресіння мертвих мене судять.
7
А коли він сказав це, стався розбрат поміж фарисеями і саддукеями, і зібрання розділилося;
8
Бо саддукеї кажуть, що воскресіння немає, ні Ангела, ні духу, а фарисеї визнають і те, і те.
9
Зчинився великий галас, і підвелися книжники з групи фарисеїв, сперечалися, кажучи: Нічого поганого ми не бачимо в цьому чоловікові; а якщо дух чи Ангел казав йому, то не будемо чинити спротиву Богові.
10
Та оскільки розбрат посилився, то тисяцький, боячись, щоб вони не розтерзали Павла, наказав воякам зайти і взяти його з-поміж них і відвести до фортеці.
11
Наступної ночі Господь з’явився до нього і сказав: Дій, Павле; бо як ти засвідчував про Мене в Єрусалимі, так належить тобі засвідчувати також у Римі.
12
Із настанням дня деякі юдеї вчинили змову і поклялися не їсти і не пити, доки не заб’ють Павла;
13
А було близько сорока таких, що вчинили подібне закляття;
14
Тож вони, прийшовши до першосвящеників і старшин, сказали: Ми присягою присягалися не їсти нічого, аж доки не заб’ємо Павла;
15
Отож, нині ви із синедріоном мусите дати знати тисяцькому, щоб він узавтра вивів його до вас так, неначе ви хочете пильніше розглянути справу про нього; а ми передніше, аніж він наблизиться, спроможні убити його.
16
Зачувши про цю змову, син сестри Павлової прийшов і, зайшовши до фортеці, повідомив Павлові.
17
А Павло покликав одного із сотників і сказав: Відведи цього юнака до тисяцького, бо він має дещо сказати йому.
18
Той узяв його і привів до тисяцького і сказав: В’язень Павло покликав мене і попросив відвести до тебе цього юнака, котрий має дещо сказати тобі.
19
Тисяцький взяв його за руку, і усамітнившись з ним, запитав: Що саме ти маєш сказати мені?
20
Він відповідав, що юдеї дійшли згоди просити тебе, щоб ти завтра вивів Павла перед синедріоном, нібито вони хочуть пильніше дослідити справу про нього;
21
Але ти не слухай їх; бо його підстерігають понад сорок чоловіків із них, котрі заприсяглися не їсти і не пити, аж доки не заб’ють його; і вони зараз готові і чекають на твою згоду.
22
Тоді тисяцький відпустив юнака сказавши: Нікому не кажи, що ти оголосив мені це.
23
І прикликав двох сотників, і сказав: Приготуйте мені вояків піших двісті, вершників сімдесят і стрільців двісті, щоб з третьої години ночі йшли до Кесарії;
24
Приготуйте також віслюків, аби, Павла посадовивши, припровадити його до правителя Фелікса.
25
Написав також листа ось такого змісту:
26
Клавдій Лісій – високоповажному намісникові Феліксу – вітання;
27
Цього чоловіка юдеї схопили і мали намір убити; а я, прийшовши з вояками, врятував, дізнавшися, що він римський громадянин;
28
Потім, бажаючи дізнатися, за що звинувачували його, привів його до їхнього синедріону.
29
І знайшов, що його звинувачують за те, що має суперечливі думки щодо закону їхнього, але що немає в ньому жодної провини, вартої смерти чи кайданів;
30
А коли до мене дійшло, що юдеї змовляються на лихе супроти цього чоловіка, то я негайно послав його до тебе, наказавши й обвинувачам свідчити на нього перед тобою; бувай здоровий!
31
Тож вояки, виконуючи одержаного ними наказа, взяли Павла і повели вночі в Антипатриду,
32
А другого дня полишили вершників йти з ним далі і повернулися до фортеці.
33
А ті, коли прийшли до Кесарії, віддали намісникові листа і поставили перед ним також Павла.
34
Коли намісник прочитав листа, то запитав, із якого він краю, і, довідавшися, що з Килікії, сказав:
35
Я вислухаю тебе, коли з’являться твої обвинувачі. І наказав бути йому під охороною в преторії Ірода.
← Chapter 22
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 24 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
Recommended Reading
Commentary
Acts Commentaries
→
Devotional
Acts Devotional Guide
→
Get This Bible
Ukrainian Bible (Oleksandr Gizha) Study Bible
→