Luke 16

Ukrainian 2021

← Chapter 15 Jump to: Chapter 17 →

1Сказав же і Своїм учням: Був один багатий чоловік, який мав управителя, і йому донесли на нього, що той марнує його майно.

2Він покликав його і сказав йому: Що це я чую про тебе? Дай звіт про своє управління, бо ти не можеш більше управляти.

3Управитель сказав у собі: Що мені робити? Мій господар забирає в мене управління. Копати не можу, просити милостиню соромлюсь.

4Я знаю, що зробити, щоб, коли буду відсторонений від управління, люди прийняли мене в свої доми.

5I, покликавши окремо кожного з боржників свого господаря, сказав першому: Скільки ти винен моєму господарю?

6Той сказав: Сто батів оливи. Він сказав йому: Бери свою розписку, швидше сідай і пиши: «п’ятдесят».

7Потім сказав іншому: А ти скільки винен? Той сказав: Сто корів пшениці. Він каже йому: Бери свою розписку і пиши: «вісімдесят».

8I похвалив господар неправедного управителя за те, що розумно зробив; бо сини цього світу розумніші зі своїм родом від синів світла.

9I Я кажу вам: Здобувайте собі друзів мамоною неправедною, щоб, коли вас не стане, вони прийняли вас у вічні оселі.

10Вірний у найменшому і у великому вірний, а неправедний у найменшому і у великому неправедний.

11Тож якщо в неправедній мамоні ви не були вірні, хто довірить вам істинне багатство?

12I якщо в чужому ви не були вірні, хто дасть вам ваше?

13Жоден слуга не може служити двом господарям, бо або одного буде ненавидіти, а іншого любити, або одному буде відданий, а іншого буде зневажати; не можете служити Богові й мамоні.

14Чули все це й фарисеї, які були грошолюбними, і насміхалися з Нього.

15І Він сказав їм: Ви виправдовуєте себе перед людьми, та Бог знає ваші серця; бо що високе в людей, те мерзота перед Богом.

16Закон і Пророки були до Iоана; з того часу Царство Боже благовіститься і кожен силкується ввійти в нього.

17Але легше небу й землі минути, ніж одній рисці з Закону пропасти.

18Кожен, хто розлучається зі своєю дружиною і одружується на іншій, перелюбствує; і кожен, хто одружується на розлученій з чоловіком, перелюбствує.

19Був один багатий чоловік, який одягався в порфіру і вісон і щодня розкішно веселився.

20Був і один бідняк на ім’я Лазар, який лежав біля його воріт у виразках

21і бажав наїстися крихт, що падали зі столу багача; та ще й собаки приходили й лизали його виразки.

22I от бідняк помер і був віднесений ангелами на лоно Авраама. Помер і багач і був похований.

23I в пеклі, будучи в муках, він підняв свої очі і побачив здаля Авраама і Лазаря на його лоні.

24I закричав: Отче Аврааме! Змилуйся наді мною і пошли Лазаря, хай умочить кінчик свого пальця у воду і прохолодить мій язик, бо я мучуся в цьому полум’ї!

25Та Авраам сказав: Сину, згадай, що ти за свого життя отримав свої блага, а Лазар так само лиха; тепер він тут утішається, а ти мучишся.

26А крім всього того, між нами й вами встановлена велика прірва, щоб ті, які хочуть перейти звідси до вас, не могли і щоб звідти до нас не переходили.

27Він же сказав: Тоді прошу тебе, отче, пошли його в дім мого батька —

28бо в мене є п’ять братів — хай він засвідчить їм, щоб і вони не потрапили в це місце мук.

29Авраам каже йому: У них є Мойсей і Пророки; хай слухають їх.

30Та він сказав: Ні, отче Аврааме; от якщо хтось із мертвих прийде до них, то покаються.

31Та Авраам сказав йому: Якщо вони Мойсея й Пророків не слухають, то якщо хтось і з мертвих воскресне, не повірять.

← Chapter 15 Jump to: Chapter 17 →