bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2021
/
Luke 23
Luke 23
Ukrainian 2021
← Chapter 22
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 24 →
1
І встало все їхнє зборище і повело Його до Пілата.
2
I почали звинувачувати Його, кажучи: Ми виявили, що Він зводить народ і забороняє платити податки кесарю, називаючи Себе Христом-Царем.
3
Пілат запитав Його: Ти Цар іудейський? Він сказав йому у відповідь: Ти сам кажеш.
4
Пілат сказав первосвященникам і народу: Я не знаходжу ніякої вини в цьому чоловікові.
5
Та вони ще дужче стали казати: Він підбурює народ, навчаючи по всій Iудеї, почавши з Галілеї і до цього місця.
6
Пілат, почувши про Галілею, запитав, чи цей чоловік галілеянин.
7
I, дізнавшись, що Він з володінь Iрода, відіслав Його до Iрода, який у ті дні теж був у Єрусалимі.
8
Iрод, побачивши Iсуса, дуже зрадів, бо давно хотів побачити Його, тому що багато чув про Нього і сподівався побачити від Нього якесь чудо.
9
I ставив Йому багато питань, та Він нічого не відповідав йому.
10
Первосвященники ж і книжники стояли і несамовито звинувачували Його.
11
А Iрод зі своїми воїнами, зневаживши Його й насміявшись над Ним, одягнув Його в розкішний одяг і послав Його назад до Пілата.
12
I стали в той день Пілат і Iрод друзями між собою, бо раніше були у ворожнечі один з одним.
13
Пілат же, скликавши первосвященників, начальників і народ,
14
сказав їм: Ви привели до мене цього чоловіка як такого, що зводить народ. I ось я, допитавши Його перед вами, не знайшов у цьому чоловікові ніякої вини з того, у чому ви звинувачуєте Його.
15
Так само й Iрод, бо я посилав вас до нього, і ось нічого, вартого смерті, не зроблено Ним.
16
Тож покараю Його і звільню
17
(а йому необхідно було на свято звільняти їм одного в’язня).
18
Та вони закричали всі разом: Геть Його, а звільни нам Варавву!
19
(який за повстання і вбивство, скоєні в місті, був посаджений у в’язницю).
20
Пілат же, бажаючи звільнити Iсуса, знову заговорив до них.
21
Та вони кричали: Розіпни, розіпни Його!
22
Він утретє сказав їм: Яке ж зло Він зробив? Я не знайшов у Ньому нічого, вартого смерті. Тож покараю Його і звільню.
23
Та вони наполегливо продовжували вимагати гучними голосами розіп’ясти Його, і крики їх і первосвященників перемогли.
24
I Пілат присудив, щоб було за їхнім проханням:
25
звільнив їм посадженого у в’язницю за повстання і вбивство, якого вони просили, а Iсуса видав у їхню волю.
26
I коли Його повели, то затримали одного Симона кірінеянина, що йшов із села, і поклали на нього хрест, щоб він ніс за Iсусом.
27
За Ним ішло дуже багато народу й жінок, які голосили й ридали за Ним.
28
Iсус, повернувшись до них, сказав: Дочки єрусалимські, не плачте за Мною, а плачте за собою і за своїми дітьми.
29
Бо ось настають дні, у які скажуть: Блаженні безплідні, і утроби, що не народжували, і груди, що не годували.
30
Тоді почнуть казати горам: Упадіть на нас! — і пагорбам: Покрийте нас!
31
Бо якщо з зеленим деревом таке роблять, то що буде з сухим?
32
Вели з Ним на смерть і двох інших, злочинців.
33
I коли прийшли на місце, яке називається Череп, там розіп’яли Його і злочинців: одного праворуч, а іншого ліворуч.
34
Iсус же сказав: Отче, прости їм, бо вони не знають, що роблять! Вони ж ділили Його одяг, кидаючи жереб.
35
А народ стояв і дивився. Насміхалися з ним і начальники, кажучи: Iнших спасав, хай спасе Себе, якщо Він Христос, обранець Божий!
36
Насміхались над Ним і воїни, підходячи й підносячи Йому винний оцет
37
і кажучи: Якщо Ти Цар іудейський, спаси Себе!
38
Був і напис, написаний над Ним грецькими, латинськими і єврейськими літерами: Це — Цар іудейський.
39
Один з повішених злочинців лихословив Його, кажучи: Якщо Ти Христос, спаси Себе і нас!
40
А інший, обізвавшись, докоряв йому, кажучи: Невже ти не боїшся Бога, коли й сам на таке ж засуджений?
41
I ми засуджені справедливо, бо отримали варте того, що зробили, а Він нічого поганого не зробив.
42
I сказав Iсусу: Згадай мене, Господи, коли прийдеш у Своє Царство.
43
Iсус сказав йому: Iстинно тобі кажу: сьогодні ти будеш зі Мною в раю.
44
Було ж близько шостої години, і настала темрява по всій землі і тривала до дев’ятої години.
45
I сонце затьмарилось, і завіса Храму розірвалась посередині.
46
А Iсус, скрикнувши гучним голосом, сказав: Отче, у Твої руки віддаю Свій дух! I, сказавши це, випустив дух.
47
Сотник, побачивши, що сталося, прославив Бога, кажучи: Дійсно Цей Чоловік був праведник!
48
I весь народ, що зійшовся на це видовище, побачивши, що сталося, повертався, б’ючи себе в груди.
49
Усі ж, хто знав Його, і жінки, які прийшли з Ним із Галілеї, стояли вдалині і дивилися на це.
50
I ось прийшов чоловік на ім’я Йосип, член Ради, чоловік добрий і праведний
51
(він не був згодний з їхнім рішенням і дією), з іудейського міста Аримафеї, який і сам чекав Царства Божого.
52
Він прийшов до Пілата і попросив тіло Iсуса.
53
I, знявши його, обгорнув його льняним полотном і поклав його в гробниці, висіченій у скелі, де ще нікого не клали.
54
Був день приготування, і наставала субота.
55
Слідом пішли й жінки, які прийшли були з Ним із Галілеї, і побачили гробницю і як поклали Його тіло.
56
Повернувшись, вони приготували пахощі й миро і в суботу за заповіддю спочивали.
← Chapter 22
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 24 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24