bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2021
/
Luke 19
Luke 19
Ukrainian 2021
← Chapter 18
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 20 →
1
Увійшовши в Єрихон, Iсус проходив через нього.
2
I ось прийшов чоловік, який звався ім’ям Закхей (а він був начальником митників і був багатим),
3
і хотів побачити Iсуса, Хто Він, та не міг через народ, бо був малий на зріст.
4
I, забігши наперед, виліз на сикомор, щоб побачити Його, бо Він мав проходити тудою.
5
Iсус, коли прийшов на те місце, звів погляд, побачив його і сказав йому: Закхею, злізай швидше, бо сьогодні Мені треба бути у твоєму домі.
6
I він швидко зліз і прийняв Його з радістю.
7
I всі, побачивши це, почали рéмствувати, кажучи: Він зайшов у гості до грішного чоловіка.
8
А Закхей устав і сказав Господу: Господи, половину свого майна я віддам бідним, і якщо відняв щось у кого, віддам вчетверо.
9
Iсус сказав йому: Сьогодні прийшло спасіння в цей дім, тому що й він син Авраама.
10
Бо Син Людський прийшов знайти й спасти загибле.
11
Коли вони слухали це, Він розказав ще одну притчу, тому що був поблизу Єрусалима і вони думали, що ось-ось має з’явитися Царство Боже.
12
Тож Він сказав: Один знатний чоловік вирушив у далеку країну, щоб отримати собі царство і повернутися.
13
Покликавши десятьох своїх рабів, він дав їм десять мін і сказав їм: Заробляйте, поки я не прийду.
14
Та його громадяни ненавиділи його і послали вслід за ним посольство сказати: Ми не хочемо, щоб він царював над нами.
15
Коли ж він, отримавши царство, повернувся, то сказав покликати до себе тих рабів, яким дав гроші, щоб дізнатися, хто що заробив.
16
Прийшов перший і сказав: Господарю, твоя міна принесла ще десять мін.
17
Він сказав йому: Гаразд, добрий рабе! За те, що в найменшому ти був вірним, май владу над десятьма містами.
18
Прийшов другий і сказав: Господарю, твоя міна принесла п’ять мін.
19
Він сказав і цьому: I ти будь над п’ятьма містами.
20
Прийшов інший і сказав: Господарю, ось твоя міна, яку я зберігав у хустці,
21
бо боявся тебе, тому що ти людина жорстока: береш, чого не клав, і жнеш, чого не сіяв.
22
Він же каже йому: Твоїми ж устами буду судити тебе, злий рабе. Ти знав, що я людина жорстока, беру, чого не клав, і жну, чого не сіяв.
23
Чому ж ти не віддав мої гроші міняльникам, щоб я, повернувшись, отримав своє з лихвою?
24
I сказав тим, що стояли поруч: Заберіть у нього міну і дайте тому, хто має десять мін.
25
Вони сказали йому: Господарю, у нього вже є десять мін.
26
Бо кажу вам, що кожному, хто має, дасться ще, а в того, хто не має, забереться й те, що має.
27
А тих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і заріжте переді мною.
28
Сказавши це, Він пішов уперед, прямуючи в Єрусалим.
29
Коли Він наблизився до Віффагії і Віфанії, до гори, яка називається Оливною, то послав двох Своїх учнів,
30
сказавши: Підіть у село, що перед вами; в ньому при вході ви знайдете прив’язане осля, на яке ніхто з людей ніколи не сідав; відв’яжіть його і приведіть.
31
А якщо хтось спитає вас: Навіщо ви відв’язуєте? — ви скажете йому так: Воно потрібне Господу.
32
Послані пішли і знайшли все так, як Він сказав їм.
33
Коли ж вони відв’язували осля, його господарі сказали їм: Навіщо ви відв’язуєте осля?
34
Вони сказали: Воно потрібне Господу.
35
I привели його до Iсуса, і, накинувши на осля свій одяг, посадили на нього Iсуса.
36
Коли ж Він їхав, люди стелили на дорозі свій одяг.
37
А коли Він наближався вже до спуску з Оливної гори, вся безліч учнів почала з радістю хвалити Бога гучним голосом за всі чудеса, які вони бачили,
38
кажучи: Благословенний Цар, що йде в ім’я Господнє! Мир на небі і слава у вишніх!
39
Деякі ж фарисеї з народу сказали Йому: Учителю, заборони Своїм учням!
40
Та Він сказав їм у відповідь: Кажу вам, що якщо вони замовкнуть, то каміння закричить.
41
Коли Він наблизився і побачив місто, то заплакав над ним
42
і сказав: Якби й ти хоч у цей твій день дізналося, що потрібно для твого миру, та це приховано від твоїх очей.
43
Бо прийдуть на тебе дні, коли твої вороги обнесуть тебе валом, і оточать тебе, і стиснуть тебе звідусюди,
44
і зрівняють з землею тебе й твоїх дітей у тобі, і не залишать у тобі каменя на камені, за те, що ти не впізнало часу свого відвідання.
45
I увійшовши в Храм, Він почав виганяти тих, хто продавав і купував у ньому,
46
кажучи їм: Написано: Мій дім є домом молитви, — а ви зробили з нього вертеп розбійників.
47
I щодня навчав у Храмі. Первосвященники ж, книжники і начальники народу шукали, щоб погубити Його,
48
та не знаходили, що можна зробити, бо весь народ невідступно слухав Його.
← Chapter 18
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 20 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24