bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian 2021
/
Luke 18
Luke 18
Ukrainian 2021
← Chapter 17
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 19 →
1
Розказав їм і притчу про те, що треба завжди молитись і не падати духом,
2
кажучи: В одному місті був суддя, який Бога не боявся і людей не стидався.
3
У тому ж місті була вдова, яка ходила до нього й казала: Захисти мене від мого противника.
4
Він деякий час не хотів, а після цього сказав у собі: Хоч я і Бога не боюсь і людей не стидаюсь,
5
та оскільки ця вдова турбує мене, захищу її, щоб вона більше не приходила і не муляла мені очі.
6
I Господь сказав: Послухайте, що каже неправедний суддя.
7
А Бог хіба не подасть захист Своїм вибраним, що волають до Нього день і ніч, і зволікатиме захистити їх?
8
Кажу вам, що скоро подасть їм захист. Та коли прийде Син Людський, чи знайде віру на землі?
9
Розказав і тим, які надіялися на себе, що вони праведні, і зневажали інших, таку притчу:
10
Два чоловіки прийшли в Храм помолитися: один фарисей, а інший митник.
11
Фарисей став і так про себе молився: Боже, дякую Тобі, що я не такий, як інші люди: грабіжники, неправедні, перелюбники чи як оцей митник.
12
Я пощуся двічі на тиждень, даю десятину з усього, що отримую.
13
А митник, стоячи вдалині, не смів навіть очей підняти до неба, а бив себе в груди й казав: Боже, будь милостивий до мене, грішника!
14
Кажу вам: цей пішов додому виправданим, а не той; бо кожен, хто підносить себе, буде понижений, а хто понижує себе, буде піднесений.
15
Приносили до Нього й немовлят, щоб Він доторкнувся до них, та учні, побачивши це, заборонили їм.
16
Та Iсус, покликавши їх, сказав: Пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже.
17
Iстинно вам кажу: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде в нього.
18
Один із начальників запитав Його: Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати вічне життя?
19
Iсус сказав йому: Чому ти називаєш Мене добрим? Ніхто не добрий, крім одного Бога.
20
Ти знаєш заповіді: Не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не лжесвідчи, шануй свого батька і свою матір.
21
Той сказав: Усе це я виконав з юності.
22
Почувши це, Iсус сказав йому: Ще одного тобі бракує: продай усе, що маєш, і роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді приходь і йди за Мною.
23
Він, почувши це, дуже засмутився, бо був дуже багатий.
24
Iсус, побачивши, що він дуже засмутився, сказав: Як важко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже.
25
Бо легше верблюду пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
26
Ті, що почули це, сказали: Хто ж тоді може спастися?
27
Та Він сказав: Неможливе для людей можливе для Бога.
28
Петро ж сказав: Ось ми залишили все і пішли за Тобою.
29
Він сказав їм: Iстинно вам кажу: немає нікого, хто залишив дім, чи батьків, чи братів, чи дружину, чи дітей ради Царства Божого
30
і не отримає значно більше в цей час, а в майбутньому світі — вічне життя.
31
Узявши Дванадцятьох, Він сказав їм: Ось ми йдемо в Єрусалим, і збудеться все, написане через пророків про Сина Людського.
32
Бо Він буде виданий язичникам, і буде осміяний, і зневажений, і опльований,
33
і після бичування вони вб’ють Його, та на третій день Він воскресне.
34
Але вони нічого з цього не зрозуміли; ці слова були приховані від них, і вони не розуміли сказаного.
35
Коли Він наближався до Єрихона, один сліпий сидів край дороги і просив милостиню.
36
Почувши, що мимо проходить народ, він запитав, що це таке.
37
Йому сказали, що проходить Iсус Назарянин.
38
I він закричав: Iсусе, Сину Давидів, змилуйся наді мною!
39
Ті, що йшли попереду, змушували його замовчати, та він ще дужче кричав: Сину Давидів, змилуйся наді мною!
40
Iсус зупинився і наказав привести його до Себе, і, коли той підійшов, запитав його:
41
Що ти хочеш, щоб Я зробив для тебе? Він сказав: Господи, щоб я прозрів!
42
Iсус сказав йому: Прозри, твоя віра уздоровила тебе.
43
I він відразу прозрів і пішов за Iсусом, славлячи Бога; і весь народ, побачивши це, віддав хвалу Богу.
← Chapter 17
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 19 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24