bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian (Івана Хоменка) 1963
/
Proverbs 17
Proverbs 17
Ukrainian (Івана Хоменка) 1963
← Chapter 16
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 18 →
1
Ліпше шматок хліба та мир до нього, | ніж хата, повна жертвенного м'яса, та незгода.
2
Розумний слуга старшує над ганебним сином, | - з братами він розділить спадщину.
3
Як горно срібло, а вогонь золото, | так Господь випробовує серце.
4
Злочинець уважний на згубну мову, | а брехун прислухається до лукавого язика.
5
Хто з бідного сміється, той його Творця зневажає; | і хто нещастю радий, той не уникне кари.
6
Вінець старих людей - сини синів; | слава ж дітей - їхні батьки.
7
Не личить дурневі наказуюча мова, | тим менше князеві - уста брехливі.
8
Гостинець - самоцвіт для того, хто його має: | куди б не обернувсь він, матиме щастя.
9
Хто провину покриває - той любови шукає; | хто ж її згадує в розмові, той друзів розділяє.
10
Більше картання проймає розумного, | аніж дурного сто ударів.
11
Лихий шукає тільки заколоту, | тож на нього посланий буде жорстокий ангел.
12
Ліпше наштовхнутись на ведмедицю, в якої відібрано ведмежат, | аніж на дурня, коли він шаліє.
13
Хто за добро злом платить, | від хати того зло не відійде.
14
Почати сварку - немов випустити воду: | покинь спір, заки зчиниться сварка.
15
І той, хто винного виправдує, і той, хто праведника обвинувачує, | обидва вони огидні Господеві.
16
Навіщо гроші в руках дурня? | Щоб мудрости купити? Таж у нього розуму нема.
17
Друг любить протягом усього часу; | він братом буде, коли спаде нещастя.
18
Не має глузду той, хто зобов'язується | і дає запоруку перед ближнім.
19
Хто любить рани, той любить сварку; | а хто нахабний, той занепаду шукає.
20
Підступне серце добра не знаходить; | язик лукавий у біду потрапляє.
21
Хто народжує дурня - собі на журбу народжує; | тим то батько дурного радощів не знає.
22
Веселе серце - ліки добрі; | а дух прибитий висушує й кості.
23
Гостинці з пазухи бере безбожний, | щоб скривити стежки правосуддя.
24
Мудрість у розумного перед очима, | дурного ж очі на край землі несуться.
25
Безумний син своєму батькові досада, | і гіркота тій, що його вродила.
26
Карати справедливого не добре, | як і бити благородного за правоту.
27
Хто в словах здержливий, той має знання, | і розумний той, у кого кров холодна.
28
І дурень, як мовчить, здається мудрим, | і розважливим, як стулить губи.
← Chapter 16
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 18 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31