Proverbs 5

Ukrainian (Івана Хоменка) 1963

← Chapter 4 Jump to: Chapter 6 →

1Мій сину! слухай уважно мудрости моєї, | прихили ухо твоє до розуму мого:

2щоб ти зберіг собі розсудок, | і щоб наука уста твої зберегла.

3Бо мед із уст чужої жінки капає, | і бесіда її масніша від олії,

4але скін її гіркий, немов полин, | і гострий, наче меч двосічний.

5Ноги її низходять до смерти, | кроки її простують до Шеолу.

6Стежки життя вона не знає; | хода її непевна, їй до того байдуже.

7Отож, сину мій, слухай мене, | не відступай від слова уст моїх.

8Відсторони твою дорогу геть від неї, | не наближайсь до дверей її дому,

9щоб не довелось віддати іншим твою славу, | а твоїх літ - людям немилосердним;

10щоб не наживалися твоїм добром чужинці, | щоб труди твої не переходили в чужий дім,

11щоб не стогнав ти по тому, | як тіло твоє і твоя плоть змарніють,

12щоб не казав: “Чом же я науку ненавидів, | серце моє погордувало докором?

13Я голосу вчителів моїх не слухав, | і до наставників моїх не нахиляв я вуха.

14Я мало не потрапив у крайнє лихо | поміж зборищем-громадою!”

15Пий воду з твого водозбору, | воду, що б'є із власної криниці.

16Чому б твої джерела мали розливатися навколо, | твої потоки по майданах?

17Нехай будуть тобі одному, | а не чужим разом з тобою.

18Нехай живець твій буде благословенний, | втішайся дружиною твоєї юности.

19Премила лань! Люба сарна! | Нехай її чари упоюють тебе повсякчас, | у любощах її стало кохайся!

20Для чого тобі, сину, захоплюватися чужою, | до грудей сторонньої горнутись?

21Дороги людські в Господа перед очима, | і він вирівнює всі стежки їхні.

22Злого ловлять власні переступи, | у пута власного гріха він потрапляє.

23Він помирає з-за браку науки, | з-за своєї надмірної глупоти він блукає.

← Chapter 4 Jump to: Chapter 6 →