Proverbs 20

Ukrainian (Івана Хоменка) 1963

← Chapter 19 Jump to: Chapter 21 →

1Вино - зрадливе, п'янкі напої - буйні; | кожен, хто кружляє їх, - нерозумний.

2Гнів царський, ніби рик лева; | хто його побуджує, шкодить собі.

3То честь для чоловіка - сварки уникати; | а кожен дурень розпочинає сварку.

4Осінь пройшла, і не оре лінивий; | у жнива проситиме, та не матиме нічого.

5Води глибокі - задума в людськім серці; | але розумна людина їх черпатиме звідти.

6Чимало людей доброту власну вихваляють, | та вірну людину, хто знайде?

7Хто ходить у своїй невинності правдиво, | - щасливі його діти після нього!

8Цар, що на судовому престолі засідає, | всю погань, лиш погляне, розганяє.

9Хто може сказати: “Я очистив моє серце, | я - чистий від гріха мого?”

10Дві ваги та дві міри, | - огидне Господеві одне й друге.

11Вже з того, як поводиться дитина, видно, | чи чисті й праві будуть її вчинки.

12Вухо, що чує, й око, що бачить, | - Господь створив одне й друге.

13Не люби спати, щоб не збідніти; | відкрий очі, й будеш ситий хлібом.

14“Недобре, - недобре!” - каже, хто купує; | а як відійде - не нахвалиться.

15Є золота й перел багато, | та найдорожча прикраса - уста розумні.

16Візьми з нього одежу, бо він за чужого ручився; | коли він за чужих ручився, візьми заставу з нього.

17Солодкий людині хліб, неправдою нажитий, | та потім в його роті жорстви повно.

18Задуми зміцнюються при нараді; | хитрощами провадити б війну.

19Той наклепник, хто відкриває тайни; | хто рота широко роззявляє, з тим не братайся.

20Хто проклинає батька-матір, | того свічка погасне в глухій пітьмі.

21Майно, швидко набуте на початку, | напослідок не буде благословенне.

22Не говори: “Відплачу лихом!” |- звірся на Господа, і він тебе врятує.

23Огидні Господеві двоякі терези; | вага фальшива - річ недобра.

24Господь керує кроками людини; | людині ж як зрозуміти свою дорогу?

25Це сіть людині - необачно казати: “Посвячене”, | а по обіті - розмірковувати.

26Мудрий цар злих провіває, | а потім по них колесом котить.

27Господній світич - дух людини, | що вивідує всі глибини серця.

28Милость і правда царя оберігають; | його престол милістю підпертий.

29Слава молодих - їхня сила; | старих окраса - їхній сивий волос.

30Побиття аж до крови - лік проти зла, | так само й удари, що доходять аж до нутра.

← Chapter 19 Jump to: Chapter 21 →