Proverbs 3

Ukrainian (Івана Хоменка) 1963

← Chapter 2 Jump to: Chapter 4 →

1Мій сину! не забувай мого навчання; | нехай твоє серце береже мої накази,

2бо вони тобі причинять довголіття, | роки життя й спокою.

3Нехай доброта й вірність тебе не покидають, | прив'яжи їх собі на шию, | напиши їх на таблиці серця.

4Тим знайдеш ласку й доброзичливість | в Божих очах і в людських.

5Звірся на Господа всім твоїм серцем, | не покладайсь на власний розум.

6У всіх твоїх путях думай про нього | і він твої стежки вирівняє.

7Не гадай собі, що ти мудрий, | бійся Господа і від зла ухиляйся,

8і це буде здоров'ям для твого тіла, | й оновою для костей твоїх.

9Шануй Господа тим, що ти маєш, | та первоплодами всіх твоїх прибутків,

10і твої клуні будуть ущерть повні, | твої винотоки вируватимуть молодим вином.

11Не легковаж Господнього докору, о мій сину, | і не ухиляйся, коли він карає.

12Кого Бог любить, того й картає, | як батько улюбленого сина.

13Щасливий чоловік, що знайшов мудрість, | людина, що розум придбала,

14бо її придбання ліпше від придбання срібла, | і понад золото такий прибуток.

15Вона дорожча від перлів, | ніщо з того, що бажаєш, не зрівняється з нею.

16Вік довгий у її правиці, | і в лівиці - багатство й слава.

17Шляхи її - шляхи відради, | всі її стежки - мирні.

18Вона дерево життя для тих, хто її держиться, | щасливий, хто її вхопився.

19Господь мудрістю заснував землю, | він розумом утвердив небо.

20Його знанням розсілися глибини, | і хмари скрапують росою.

21Мій сину! Бережи розум і обачність; | нехай не зникають з-перед очей у тебе,

22і вони будуть життям душі твоєї, | окрасою твоєї шиї.

23Тоді ходитимеш безпечно дорогою твоєю, | і нога твоя не спотикнеться.

24Коли сідатимеш, нічого не будеш боятися, | коли лягатимеш, сон твій буде солодкий.

25Не бійся ні переляку раптового, | ані напасти злих, коли нагряне,

26бо Господь буде безпекою твоєю | і збереже ногу твою від пастки.

27Не затримуй добра від того, кому воно належить, | коли рука твоя здоліє це зробити.

28Не кажи ближньому: “Йди геть, потім прийдеш, | дам узавтра”, - коли є у тебе щось.

29Не куй зла на твого ближнього, | коли він з тобою перебуває в довір'ї.

30Не сварися з чоловіком без причини, | якщо він тобі зла не заподіяв.

31Насильникові не завидуй, | не наслідуй його поведінки,

32бо розбещений для Господа осоружний, | з праведниками ж його дружба.

33Прокляття Господа в домі злого, | а житло праведника він благословляє.

34З насмішників Господь сміється, | покірним дає ласку.

35Мудрі беруть у насліддя славу, | доля безумних - ганьба.

← Chapter 2 Jump to: Chapter 4 →