Proverbs 24

Ukrainian (Івана Хоменка) 1963

← Chapter 23 Jump to: Chapter 25 →

1Злим людям не завидуй, | ані бажай їх товариства,

2бо серце їх міркує про насильство; | їхні уста говорять лише лихо.

3Дім мудрістю будують | і розумом його скріплюють;

4знанням сповнюються комори; | всяким дорогим і красним майном.

5Мудрий чоловік потужний; | муж знання збільшує силу,

6бо ти розумним міркуванням твою війну вестимеш; | і в багатьох дорадниках - перемога.

7Для дурня мудрість недосяжна, як коралі: | уст своїх при брамі він не відчинить.

8Хто намислив зло чинити, | того назвуть провідником лукавства.

9Дурного думка - гріх; | глузливий - для людей осоружний.

10Як ти в біді піддався, | то мала сила в тебе.

11Рятуй тих, що на смерть тягнені, | і від засуджених на страту не відступай.

12Якщо ти скажеш: “Таж я про це не знав!” | - то хіба той, хто серця важить, не розуміє того, | і той, хто наглядає за тобою, цього не знає? | Хіба він кожному не відплатить за його вчинками?

13Їж мед мій сину, бо то річ добра, | і крижка меду тобі на смак солодка.

14Знай же ж, що мудрість для душі твоєї. | Як ти її знайшов - маєш майбутнє, | і надія твоя не пропаде.

15Не зазіхай на праведника хату | і не пустош місця його спочинку.

16Бо праведний сім раз упаде й знову встане, | а безбожник спіткнеться в нещасті.

17Як упаде твій ворог, не веселися; | як він спіткнеться, не тішся серцем,

18а то Господь побачить і буде йому не довподоби, | і відверне гнів свій від нього.

19Не гнівайся на лиходіїв;| злим не завидуй,

20бо для лихого немає майбуття, | світильник злих погасне.

21Мій сину, Господа й царя страхайся; | з бунтівниками не приставай,

22бо вмить прийде їхня погибель, | і знищення, що йде від обох, хто передбачить?

23Це теж від мудрих: | вважати на особу на суді - не годиться.

24Хто злому каже: “Ти праведний”, | того народ клястиме, люди зненавидять.

25А тим, що судять справедливо, буде добре, | й на них зійде благословення.

26Той в уста цілує, | хто щирим словом відповідає.

27Упорай діла твої зовнішні, | і підготуй своє поле, | а вже потім будуй собі хату!

28Не свідчи на ближнього безпідставно | і не обманюй своїми устами.

29Не кажи: “Як він мені вчинив, так я йому вчиню; | відплачу кожному за його вчинками!”

30Ішов я попри поле ледачого, | ; попри виноградник недоумка;

31дивлюсь - кропивою позаростало, | і будяками зверху вкрилось, | камінна огорожа його розвалилась!

32Поглянув я та й узяв собі до серця, | позирнув і взяв ось таку науку:

33“Ще трохи сну, трохи дрімання; | трохи згорнути руки, щоб спочити, -

34і твої злидні прийдуть наскоком, | нужда твоя - мов чоловік оружний”.

← Chapter 23 Jump to: Chapter 25 →