bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
/
Luke 23
Luke 23
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
← Chapter 22
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 24 →
1
І все це зборище встало і повело Його до Пілата.
2
І почали звинувачувати Його, кажучи: «Ми знайшли, що Він підбурює народ наш і забороняє давати податок кесареві, називаючи Себе Христом — Царем».
3
А Пілат запитав Його: «Ти Цар Іудейський?» А Він сказав йому у відповідь: «Ти говориш!»
4
Пілат сказав первосвященикам і народові: «Я не знаходжу ніякої провини в Цьому Чоловікові».
5
А вони наполягали, говорячи: «Він бунтує народ, навчаючи по всій Іудеї, почавши від Галілеї, до цього місця».
6
Коли ж Пілат почув це, запитав: «Хіба Він галілеянин?»
7
І, довідавшись, що Він з області Іродової, відіслав Його до Ірода, який в ці дні також був у Єрусалимі.
8
Коли Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо давно бажав бачити Його, тому що багато чув про Нього і сподівався побачити від Нього якесь чудо.
9
І ставив Йому багато питань, але Він нічого не відповідав йому.
10
А первосвященики і книжники стояли і завзято звинувачували Його.
11
А Ірод з воїнами своїми, зневаживши Його і насміявшись над Ним, одягнув Його в світлу одежу і відіслав назад до Пілата.
12
І стали в той день Пілат та Ірод приятелями, бо раніше була між ними ворожнеча.
13
Пілат скликав первосвящеників, начальників і народ
14
та сказав їм: «Ви привели до мене Цього Чоловіка, як такого, що бунтує народ; і ось я розслідував перед вами і не знайшов у Цьому Чоловікові ніякої провини ні в чому тому, в чому ви звинувачуєте Його.
15
І Ірод теж, бо я посилав Його до нього. І нічого не знайдено в Ньому, вартого смерті.
16
Отже, покаравши Його, відпущу».
17
А йому і треба було на свято відпустити одного в'язня.
18
А весь народ став кричати: «Смерть Йому, а відпусти нам Варавву!»
19
Варавва був посаджений у в'язницю за заколот у місті та вбивство.
20
Пілат знову підвищив голос, бажаючи відпустити Ісуса.
21
Та вони кричали: «Розіпни, розіпни Його!»
22
І він промовив до них утретє: «Яке ж зло вчинив Він? Я не знайшов у Ньому нічого гідного смерті; отже, покаравши Його, відпущу!»
23
Вони ж наполягали і сильним криком домагалися, щоб розіп'яти Ісуса. І крик їхній і первосвящеників переміг.
24
І Пілат присудив, щоб було, як просили вони.
25
Відпустив їм ув'язненого за повстання та вбивство, якого вони вимагали, а Ісуса віддав на їхню волю.
26
І коли повели Його, то затримавши якогось Симона з Кірінеї, який повертався з поля, поклали на нього хреста, щоб ніс за Ісусом.
27
І йшло за Ним дуже багато Народу і жінок, які плакали та голосили за Ним.
28
А Ісус обернувся до них і сказав: «Дочки єрусалимські, не плачте за Мною, а плачте за собою і за дітьми вашими.
29
Бо надходять дні, коли скажуть: 'Блаженні неплідні, і утроби, які не родили, і груди, які не годували'.
30
Тоді стануть говорити горам: 'Упадіть на нас!' А пагорбкам: 'Покрийте нас!'
31
Бо коли із зеленим деревом таке роблять, то що ж буде з сухим?»
32
Вели також з Ним двох злочинців на смерть.
33
І коли прийшли на місце, яке звалося Череповище, там розп'яли Його і злочинців: одного праворуч, а другого ліворуч.
34
А Ісус сказав: «Отче, прости їм, бо вони не знають, що чинять!» І ділили одежу Його, кидаючи жереб.
35
І стояв народ і дивився. І насміхалися разом з ними і начальники, кажучи: «Він спасав інших, нехай спасе Себе Самого, якщо Він Христос, Обранець Божий».
36
І воїни також глузували з Нього, підходячи та підносячи Йому оцет,
37
і казали: «Якщо Ти Цар Іудейський, спаси Себе Самого!»
38
Був також і напис над Ним написаний словами грецькими, латинськими і єврейськими: «Це — Цар Іудейський»
39
Один з розп'ятих злочинців зневажав Його, кажучи: «Якщо Ти Христос, спаси Себе і нас!»
40
А другий злочинець докоряв йому, кажучи: «Чи ти не боїшся Бога, коли й сам так само засуджений?
41
Бо ж ми засуджені справедливо і прийняли кару за вчинки свої, а Він не вчинив нічого злого!»
42
І сказав Ісусові: «Господи, згадай мене, коли прийдеш в Царство Твоє!»
43
І сказав Ісус йому: «Істинно кажу тобі: сьогодні ти будеш зі Мною в раю!»
44
Було близько шостої години, і темрява настала по всій землі, аж до дев'ятої години.
45
Сонце затьмарилось, і завіса в храмі роздерлась надвоє.
46
Ісус, скрикнувши сильним голосом, сказав: «Отче, в руки Твої віддаю дух Мій!» І, сказавши це, віддав дух.
47
Коли сотник побачив, що сталося, то прославив Бога, говорячи: «Дійсно, Цей Чоловік був праведник!»
48
І всі люди, які зійшлися на це видовище, як побачили те, що сталось, верталися додому, б'ючи себе в груди.
49
Всі ж, хто знав Його, і жінки, які прийшли з Ним з Галілеї, стояли здалека і дивились на це.
50
І ось чоловік, на ім'я Йосиф, радник синедріону, чоловік добрий і праведний,
51
не причетний до ради їхньої ні до вчинків їхніх. Був він з Аримафеї, міста іудейського, і він теж очікував Царства Божого,
52
і, прийшовши до Пілата, просив тіла Ісусового.
53
І знявши Його, обгорнув плащаницею і поклав Його в гробі, висіченому в скелі, в якому ще ніхто не був покладений.
54
День той був п'ятниця і наставала субота.
55
Жінки ж, які прийшли з Ісусом з Галілеї, ідучи слідом, бачили гріб і як було покладено тіло Його.
56
І, повернувшись, вони приготували пахощів і мира. А в суботу спочивали за заповіддю.
← Chapter 22
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 24 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24