bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
/
Luke 9
Luke 9
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
← Chapter 8
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 10 →
1
Скликавши дванадцятьох, Ісус дав їм силу і владу над усіма демонами і зціляти від недугів.
2
І послав їх проповідувати Царство Боже і зціляти хворих.
3
І сказав їм: «Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торбини, ні хліба, ні грошей, і не майте по дві одежі.
4
В який дім увійдете, там залишайтесь і звідти виходьте в дорогу.
5
А коли хто не прийме вас, то, виходячи з міста того, обтрусіть і порох з ніг ваших на свідчення проти них».
6
І вони вийшли і ходили по селах, звіщаючи Добру Новину та зціляючи всюди.
7
А Ірод тетрарх, почувши про все, що робив Ісус, збентежився, бо дехто казав, що це Іоанн воскрес з мертвих.
8
Інші ж казали, що Ілля з'явився, а ще інші, що один з стародавніх пророків воскрес.
9
Тоді Ірод сказав: «Іоаннові відтяв я голову; хто ж це такий, про Кого я таке чую?» І шукав бачити Ісуса.
10
А коли апостоли повернулись, то розповіли Ісусові, що зробили. І Він взяв їх з собою і пішов непомітно в пустинне місце, недалеко від міста Віфсаїди.
11
А люди довідались про це і пішли за Ним. І Він прийняв їх і говорив їм про Царство Боже, і зціляв тих, хто мав потребу в зціленні.
12
Коли почало вечоріти, підійшли дванадцятеро і сказали Йому: «Відпусти народ, щоб пішли в навколишні села й оселі спочити і роздобути їжі, бо ми тут в безлюдному місці».
13
Але Він сказав їм: «Ви дайте їм їсти!» Вони ж сказали: «Нема в нас більше, як п'ять хлібів і дві риби; хіба підемо та купимо їжі для всіх цих людей».
14
Було ж там близько п'яти тисяч чоловік. А Він сказав учням Своїм: « Розсадіть їх рядами по п'ятдесят».
15
І вони зробили так, і розсадили всіх.
16
Він же взяв п'ять хлібів і дві риби, поглянув на небо, поблагословив їх і ламав та давав учням, щоб роздавали народові.
17
Всі їли і наситились; і назбирали залишених кусків дванадцять кошів.
18
Одного разу, як Він молився на самоті, і учні були з Ним, Він спитав їх: «За кого вважає Мене народ?»
19
Вони відповіли: «За Іоанна Хрестителя; інші — за Іллю, а ще інші — за одного з стародавніх пророків, котрий воскрес».
20
А Він запитав їх: «А ви за кого вважаєте Мене?» Петро відповів: «За Христа Божого!»
21
Ісус суворо заборонив їм, щоб нікому не казали про це.
22
І Він сказав: «Син Людський мусить багато постраждати; і відцураються Його старійшини, первосвященики та книжники; і вб'ють Його, але третього дня Він воскресне».
23
А потім до всіх сказав: «Якщо хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, і нехай щоденно бере хрест свій і йде вслід за Мною.
24
Бо хто хоче життя своє зберегти, той погубить його; хто ж загубить життя своє заради Мене, той збереже його.
25
Яка користь людині, коли придбає весь світ, а себе самого погубить або занапастить?
26
Бо хто посоромиться Мене і слів Моїх, того Син Людський посоромиться, як прийде в славі Своїй і Отця і святих ангелів.
27
Воістину кажу вам, що є деякі з присутніх тут, які не зазнають смерті, аж поки не побачать Царство Боже.
28
І після слів цих, днів через вісім, узявши Петра, Іоанна та Якова, зійшов Він на гору помолитись.
29
І коли Він молився, то вигляд лиця Його змінився, а одежа Його стала білою, блискучою.
30
І ось два мужі розмовляли з Ним: були то Мойсей та Ілля.
31
Вони явились у славі і говорили про кінець Його, який Йому належить завершити в Єрусалимі.
32
Петро ж і ті, що були з ним, були обтяжені сном, а прокинувшись, побачили славу Його і двох мужів, котрі стояли з Ним.
33
І коли ці мужі відходили від Нього, Петро сказав Ісусові: «Учителю, добре нам тут бути! Поставмо тут три намети: один Тобі, один Мойсеєві і один Іллі», не знаючи, що сказати.
34
Як він говорив це, з'явилась хмара і осінила їх, і вони налякалися, як увійшли в хмару.
35
І почувся голос з хмари, що промовляв: «Це Син Мій Улюблений, Його слухайте!»
36
І коли голос пролунав, Ісус зостався Сам. А вони промовчали і нікому в ті дні не говорили про те, що бачили.
37
Наступного дня, як вони зійшли з гори, багато народу зустріло Його.
38
І ось один чоловік з натовпу закричав, кажучи: «Учителю, благаю Тебе, зглянься на сина мого, бо він єдиний у мене!
39
Нечистий дух схоплює його, і він раптово скрикує, і дух мучить його так, що він піну пускає. І, вимучивши його, ледве відходить від нього.
40
Я просив учнів Твоїх вигнати його, та вони не змогли».
41
Ісус сказав у відповідь: «О роде невірний і розбещений, доки буду з вами і терпітиму вас? Приведи сюди сина твого».
42
Коли ж той ще йшов, демон кинув його об землю і затряс ним, але Ісус заборонив нечистому духові і зцілив юнака, і віддав його батькові його.
43
І всі дивувались величі Божій. Коли ж всі дивувались тому, що Ісус творив, Він сказав учням Своїм:
44
«Вкладіть слова ці у ваші вуха: Син Людський має бути виданий у руки людські».
45
Проте вони не зрозуміли сказаного, воно було закрите для них, щоб вони не збагнули його, а запитати Його про це слово боялися.
46
І прийшло їм на думку: «Хто з них міг би бути більшим?»
47
Та Ісус, знаючи думки їхні, взяв дитину, поставив її біля Себе
48
і сказав їм: «Хто прийме цю дитину в ім'я Моє, той Мене приймає, а хто Мене приймає, той приймає Того, Хто послав Мене. Бо хто найменший між усіма вами, той буде великий».
49
А Іоанн сказав у відповідь: «Учителю, ми бачили чоловіка, котрий ім'ям Твоїм виганяв демонів, але ми заборонили йому, бо він не ходить з нами».
50
А Ісус сказав йому: «Не забороняйте йому, бо хто не проти вас, той за вас!»
51
Коли ж наближались дні відходу, Він вирішив іти до Єрусалиму.
52
І послав посланців перед Собою; і вони пішли й увійшли в село самарянське, щоб приготувати Йому,
53
але там не прийняли Його, бо було видно, що Він іде до Єрусалиму.
54
Як побачили те учні Його Яків і Іоанн, то сказали: «Господи, хочеш, щоб ми звеліли, щоб вогонь зійшов з неба і спалив їх, так як і Ілля вчинив?»
55
А Він, обернувшись до них, докорив їм, кажучи: «Не знаєте, якого ви духа!
56
Бо Син Людський прийшов не губити душі людські, а спасати!» І вони пішли в інше село.
57
Одного разу, коли вони йшли дорогою, сказав Йому хтось: «Господи, я піду за Тобою, куди б Ти не пішов».
58
Ісус же відповів йому: « Лисиці мають нори, і птахи небесні гнізда, а Син Людський не має, де й голову прихилити».
59
І Він сказав другому: «Йди за Мною!» Той же відповів: «Господи, дозволь мені спочатку піти і поховати батька мого».
60
А Ісус сказав йому: «Залиши мертвим ховати мерців своїх, а ти йди і звіщай Царство Боже!»
61
Ще інший сказав: «Господи, я піду за Тобою, але дозволь мені передусім попрощатися з домашніми моїми».
62
Та Ісус сказав йому: «Жоден, хто кладе руку свою на плуг і оглядається назад, не придатний для Царства Божого».
← Chapter 8
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 10 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24