bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian UMT
/
Job 11
Job 11
Ukrainian UMT
← Chapter 10
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 12 →
1
Зофар із Наамата відповів:
2
«Невже залишиться без відповіді ця багатослівність? Чи може язикатий бути правим?
3
Чи балачки твої затулять рота всім, чи не знайдеться хтось, щоб гідно відповісти, коли блазнюєш перед ним?
4
Ти твердиш: „Маю вірну думку і чистий в Божих я очах”.
5
Але хотів би я, щоб Бог заговорив, довівши, що хибні скарження твої.
6
Тоді б тобі Він тайну мудрості відкрив, адже двобічною тямущість може бути. Знай, що карає Бог не так жорстоко, як Він міг би.
7
Чи можеш Бога таємницю ти збагнути? А чи дано тобі Його величність, Всемогутність осягнуть.
8
Що можеш вдіяти, коли ідеться про недосяжну висоту небес? І що намислиш ти про те, що нижче, ніж Шеол?
9
Мудрість Божа — не для вимірів земних, і широчінь думок Його не порівняти з морем.
10
Хто може зупинить Його, якщо Він явиться і поведе за ґрати або на суд людину призове?
11
Бог справді знає ціну брехунам. А вже коли насилля зустрічає, то як же може Він того не пам’ятати?
12
Скоріше ослиця розродиться дитям людським, ніж тугий на розум мудрість Божу збагне.
13
Спочатку серцем приготуйся, тоді до Бога руки простягни.
14
Якщо відмиєш зло із рук своїх і не дозволиш беззаконню оселитись в домі,
15
тоді обличчя безневинне підведеш до неба, безпеку й спокій ти тоді спізнаєш.
16
В минуле всі турботи відійдуть, їх пам’ятатимеш, як воду, що зникає за мить.
17
Життя твоє зійде ясніш, ніж сонце пополудні, а чорні дні, немов ранкові зорі, збліднуть.
18
Ти будеш впевнений, бо житиме в тобі надія, захищеним себе відчуєш, ляжеш спати спокійно.
19
Ніхто тебе не потривожить, коли спочить захочеш, лише потягнуться до тебе інші, щоб допоміг їм.
20
І згаснуть очі у злостивих, вони ніде не зможуть притулитись, надії їхні всі переростуть у відчай».
← Chapter 10
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 12 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42