bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian UMT
/
Job 22
Job 22
Ukrainian UMT
← Chapter 21
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 23 →
1
Тоді озвався Еліфаз із Темана:
2
«Чи має користь Бог із чоловіка? Чи може мудрий у нагоді Йому бути.
3
Чи втішить Бога, як очистиш ти свій шлях? Чи шлях твій бездоганний вигідний Йому?
4
Хіба через побожність і боязкість повчає Він тебе і йде судитися з тобою?
5
Чи не занадто ти гріхів набрався? Немає ні кінця, ні краю беззаконню.
6
Ти ні за що з братів своїх зідрав заставу і бідняків до нитки обібрав.
7
Ти спраглому не подаси води напитись, а у голодного із рота видереш шматок.
8
Хто має силу, той землею володіє, живе на ній вельможний чоловік.
9
Ти проганяєш удовиць, не даючи нічого, безбатченки-сирітки через це страждають.
10
Тому й наставили кругом на тебе сіті, тому і страх тебе зненацька обіймає.
11
Тому і темінню стає для тебе світло, тому і з ніг зіб’є тебе раптово повінь.
12
Хіба не вище всіх Господь на небесах? Хіба величні зорі він не зверху споглядає?
13
А ти говориш: „Що там знає Бог, чи може Він судити через темну хмару?
14
Він схований за хмарами густими, і нас Він не побачить на землі, як Небесами походжає”.
15
Чи будеш ти триматися стезі, якою твої предки йшли, яку безбожники для себе протоптали?
16
До часу їх не стало, їх знесло, як ту оселю повінню змиває.
17
Вони звертаються до Бога: „Дай нам спокій!” „Що Всемогутній зробить нам?” — вони говорять.
18
Хоча це Він добро у їхній дім приніс, але триматимуся я від них подалі.
19
Радіють праведні, коли зачують про біду злостивих, невинні потішаються над злими:
20
„Хіба не згинули у вогні всі ті, хто нам наперекір ішов?” Й багатство їхнє у вогні палає.
21
Корися і живи у згоді з Богом, тоді лиш доброта зійде на тебе.
22
Із Божих уст приймай поради слушні, і серцем дослухайся і сприймай їх.
23
Якщо повернешся до Всемогутнього, відродишся. Подалі викинь злість.
24
Якщо на золото ти глянеш, як на порох, якщо офірське золото ти викинеш у ріку,
25
якщо лиш Всемогутній буде золотом твоїм і найдорожчим твоїм сріблом,
26
тоді у Всемогутньому ти радість відшукаєш, тоді повернешся лицем до Бога.
27
Помолишся йому, і Він тебе почує, обітницю, що Богу дав, ти сповниш.
28
Ти приймеш рішення, і здійсниться твій задум, тебе чекає світлий шлях.
29
Коли у інших трапиться біда, порадиш ти піднять лице до Бога, і Він спасе смиренних.
30
Він навіть винного звільнить, своєю чистотою ти спасеш і грішних».
← Chapter 21
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 23 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42