bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian UMT
/
Job 7
Job 7
Ukrainian UMT
← Chapter 6
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 8 →
1
«Хіба людина на землі та не слугує тяжко? Хіба усе її буття — не кожен день батрацький?
2
Та ж чоловік, як раб, що прагне тіні; мов найманець, що все чекає сплати.
3
І я був змушений в пітьмі свій торувати шлях, відведені мені були нелегкі ночі.
4
Лягаю спати з думкою: „Коли прокинусь?” Ніч насувається, а я перевертаюсь, не сплю аж до світанку.
5
Покрили шкіру черва й струп брудний, порепалася шкіра, задубіла.
6
Життя біжить хутчіш, ніж нитка в верстата, йде до завершення воно у безнадії.
7
Боже, пам’ятай: життя моє — лиш подих, я не побачу вже щасливіших часів.
8
І не побачить мене око, що за мною нині стежить; хоч як вдивлятиметься, а мене уже нема.
9
Як тане в безвісті хмарина, так не підніметься людина, коли готується зійти в Шеол.
10
Не повернуться чоловіку в дім, його вже не впізнають в рідній хаті.
11
Тому я уст не затулю, засмученій душі дам волю говорить про гіркоту життя.
12
Хіба я море чи чудовисько морське, що Ти круг мене варту виставляти мусиш?
13
Коли себе втішаю, ніби постіль спокій дасть, мовляв, розділить тугу ложе вірне.
14
Тоді Ти посилаєш страшний сон, видіння, що мене злякати мусять.
15
Тому й обрав би радше я задуху й смерть, аніж терпіти таку муку.
16
Відмовився я від життя, не буду жити вічно, дай мені спокій, бо моє буття коротке.
17
Чим є для Тебе рід людський, що Ти про нього дбаєш і при серці носиш?
18
Чому щоранку дбаєш Ти про нього і споглядаєш кожну мить його життя?
19
Чому не відвернеш від мене пильний погляд і не даси хоча б ковтнути слину?
20
Якщо мені судилося згрішити, чи міг би я Тобі нашкодити, о Стражу людства? Чому зробив мене Своєю ціллю? Чому я тягарем для Тебе став?
21
Чому провин моїх Ти не пробачиш, гріха і беззаконня не простиш? Адже я порохом невдовзі стану, хоч як шукатимеш, та мене вже не знайдеш».
← Chapter 6
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 8 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42