bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian UMT
/
Job 24
Job 24
Ukrainian UMT
← Chapter 23
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 25 →
1
«Чому Всемогутній бачить весь наш час, а ми про дні Його не знаємо нічого?
2
Лихі людці межі переставляють на свій розсуд, крадуть худобу і женуть на інше пасовисько.
3
І у сиріт крадуть вони ослів, і відбирають за борги худобу у вдів.
4
Збивають бідняків з путі, й вони десь переховуватись мусять.
5
Мов дикі віслюки, сіроми у пустелі бродять, вишукують в пісках, де б хліб знайти для діток.
6
Вони збирають на полях багатіїв солому, у кривдників по виноградниках збирають рештки.
7
Голі й неприкриті, ніч вони проводять, від холоду нема чим захиститись.
8
Під зливами до нитки промокають в горах і туляться до виступів гірських, аби сховатись.
9
Зловмисники сиріток від грудей крадуть, беруть дітей у бідних як заставу
10
Тиняються вони із неприкритим тілом, самі голодні, ситому снопи несуть.
11
Оливу з-поміж жорен добувають, із винограду вина чавлять, а самі ж геть від спраги чорні.
12
По місту котить хвилі стогін мертвих, поранені про допомогу ледь шепочуть, та Він не чує. Та Бог поводиться так ніби все нормально.
13
Є ті, для кого світло — ворог, вони не визнають Його, Його шляхом не йдуть.
14
Убивця в сутінках встає, слабких вбиває та нужденних, а ніч настане, тоді злодієм він стає.
15
Про вечір мріє перелюбник і каже: „Хто мене побачить?” — й обличчя прикриває своє.
16
Вони вночі в оселі прокрадаються, удень, замкнувшись, причаїлись по кутках, адже до світла геть вони не звикли.
17
Для них глибока ніч — то ранок, бо з безпросвітним мороком вони на „ти”.
18
Вони, мов та билина у стрімкім потоці, і проклята земля, що їм дісталася у спадок, тому й у винограднику ніхто врожаю не збере.
19
Як посуха і спека талий сніг крадуть, так і Шеол поглине грішників земних.
20
Забуде про людину рідна матір, і черви посмакують ним, йому немає місця в пам’яті людській, і гине зло, як дерево з оголеним корінням.
21
Бездітну жінку нечестивець ошукає, і помічником не буде він вдові.
22
Своєю силою злі люди нищать правителів могутніх й стають могутніми самі, однак за їх життя ніхто не зможе поручиться.
23
На мить їм успіх і багатство голову кружляє, а завтра що?
24
Зловмисникам недовго тішитися і пишатись, так хутко опадуть, зів’януть, наче мальви квіт, і зріжуть їх, як колоски пшениці.
25
Якщо це все не так, хай доведуть мені, що я брехун, й моєму слову не повірять».
← Chapter 23
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 29
Chapter 30
Chapter 31
Chapter 32
Chapter 33
Chapter 34
Chapter 35
Chapter 36
Chapter 37
Chapter 38
Chapter 39
Chapter 40
Chapter 41
Chapter 42
Chapter 25 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42