Luke 17

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 16 Jump to: Chapter 18 →

1Сказав також Ісус учням Своїм: Неможливо не прийти спокусам, але горе тому, через кого вони приходять.

2Краще було б йому, якби повісили йому на шию каменя від жорен, і кинули його в море, аніж сталося б те, що спокусив би одного з малих оцих.

3Спостерігайте за собою. А якщо згрішить супроти тебе брат твій, застережи його, і, якщо покається, прости йому;

4І якщо сім разів на день згрішить супроти тебе і сім разів на день звернеться, і скаже: Каюся, – прости йому.

5І сказали Апостоли Господові: Примнож у нас віру.

6Господь сказав: Якби ви мали віру завбільшки з гірчичне зернятко і сказали смоковниці оцій: Вихопися з корінням і пересадися в море, то вона підкорилася б вам.

7Хто з вас, маючи служника орача, або служника пастуха, коли він прийде з поля, скаже йому: Іди мерщій та сідай до столу?

8Навпаки, чи не скажете йому радше: Приготуй мені щось на вечерю та підпережися служити мені, поки буду їсти і пити, а потім їж і пий сам?

9Чи буде він дякувати служникові цьому за те, що він виконав наказа? Не певен.

10Отак і ви, коли виконаєте все, що наказано вам, кажіть: Ми служники нікчемні, бо вчинили тільки те, що мусили вчинити.

11Йдучи до Єрусалиму, Він проходив між Самарією та Галілеєю.

12І коли входив Він до одного поселення, зустріли Його десять чоловіків прокажених, котрі зупинилися віддалік.

13І дужим голосом кричали: Ісусе Наставнику! Помилуй нас!

14Він побачив їх, і сказав їм: Підіть, покажіться священикам. І коли вони пішли, то очистилися,

15А один із них, побачивши, що уздоровлений, повернувся, і почав голосно прославляти Бога,

16І упав ницьма до ніг Йому, дякуючи Йому; і це був самарянин.

17Тоді Ісус сказав: Чи не десятеро очистилися? А де ж дев’ятеро?

18Чому ж вони не повернулися прославити Бога, окрім одного чужинця?

19І сказав йому: Підведися і йди; віра твоя врятувала тебе.

20Аж ось, фарисеї запитали Його, коли прийде Царство Боже, відповідав їм: Не прийде Царство Боже примітним чином,

21І не скажуть: Ось, воно тут, або: Ось, там. Бо Царство Боже усередині вас.

22Сказав також учням Своїм: Надійдуть дні, коли зажадаєте бачити хоча б одного з днів Сина Людського, і не побачите;

23І скажуть вам: Ось, тут, або: Ось, там, – не ходіть і не ганяйтеся;

24Бо, як блискавка, сяйнувши від одного краю неба, зблискує до другого краю неба, так буде Син Людський за дня Свого.

25Але передніше належить Йому багато постраждати, і бути відкинутим родом оцим.

26І, як було за днів Ноя, так само буде й за днів Сина Людського.

27Їли, пили, шлюбилися, виходили заміж до того дня, як зайшов Ной до ковчега, і прийшов потоп і вигубив усіх.

28Так само було й за днів Лота: Їли, пили, купляли, продавали, садили, будували;

29Але того дня, коли Лот вийшов із Содому, пролився з неба дощ вогненний та сірковий і винищив усіх;

30Так станеться й того дня, коли Син Людський прийде.

31Того дня, хто буде на покрівлі, а речі його вдома, той не сходь забрати їх; і хто буде в полі, також не повертайтеся назад;

32Не забувайте дружину Лотову.

33Хто буде рятувати життя своє, той погубить його; а хто погубить його, той оживить його.

34Повідую вам: Тієї ночі будуть двоє на одній постелі: одне візьметься, а друге залишиться.

35Дві будуть молоти разом: одна візьметься, а друга залишиться;

36Двоє будуть на полі: один візьметься, а другий залишиться.

37На це сказали Йому: Де, Господе? А Він сказав їм: Де труп, там зберуться й орли.

← Chapter 16 Jump to: Chapter 18 →