Acts 1

Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч

Jump to: Chapter 2 →

1Першу книгу я написав тобі, Феофіле, про все, що Ісус робив і навчав від початку,

2до того дня, коли Він вознісся, давши через Духа Святого накази апостолам, яких Він вибрав,

3яким Він з'являвся живим після страждань, з багатьма вірними доказами, протягом сорока днів являючись їм і говорячи про Царство Боже.

4І, зібравши їх, Він звелів їм: «Не відлучайтесь з Єрусалиму, а чекайте обітниці Отця, про яку ви чули від Мене.

5Бо Іоанн хрестив водою, а ви через декілька днів будете охрещені Духом Святим».

6Тому вони, зійшовшись, питали Його, кажучи: «Господи, чи не цього часу Ти відбудуєш царство Ізраїлеві?»

7А Він сказав їм: «Не ваша справа знати час і строки, які Отець призначив у Своїй владі.

8Та ви приймете силу, як Дух Святий зійде на вас, і ви будете свідчити про Мене в Єрусалимі, по всій Іудеї та Самарії, аж до краю землі».

9Сказавши це, Він вознісся перед їхніми очима, і хмара взяла Його з очей їх.

10І коли вони дивились на небо, під час вознесіння Його, раптом перед ними стали два мужі в білій одежі

11і сказали: «Мужі галілейські, чого стоїте, і дивитесь на небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як ви бачили Його, коли Він відходив на небо!»

12Тоді вони повернулись до Єрусалиму з гори, яка називається Оливна і яка знаходиться поблизу Єрусалиму на відстані путі суботнього дня.

13І зібралися в кімнаті на верхньому поверсі в домі, де вони й перебували: Петро і Іоанн, Яків і Андрій, Филип і Фома, Варфоломій і Матвій, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Іуда Яковів.

14Всі вони однодушно перебували в молитві і благанні, разом з деякими жінками і Марією, матір'ю Ісуса, та з братами Його.

15В ті дні Петро, ставши серед учнів, — а було зібрання людей до ста двадцяти — та й сказав:

16«Мужі-браття! Належало, щоб здійснилося Писання, яке Дух Святий прорік устами Давида про Іуду, колишнього вожака тих, що взяли Ісуса.

17Він був зарахований до нас, і прийняв жереб служіння цього.

18Але придбав землю за неправедну плату, і коли звалився додолу, розпалось черево його і випали всі нутрощі його.

19І це стало відомим усім мешканцям Єрусалиму, тому і поле назване на їх мові Акелдама', тобто: 'Поле крові'.

20Бо написано в книзі Псалмів: 'Нехай оселя його опустіє, і нехай ніхто не мешкає в ній'; та: 'А гідність його нехай інший прийме'.

21Отже треба, щоб один з тих, які були з нами весь час, коли з нами перебував і ходив Господь Ісус,

22починаючи від хрещення Іоаннового до того дня, коли Ісус вознісся від нас, був разом з нами свідком воскресіння Його».

23І поставили двох: Йосифа, званого Варсавою, прозваного також Юстом, та Маттія.

24І, помолившись, казали: «Господи, Ти Серцевидець усіх, покажи з цих двох одного, кого Ти вибрав,

25прийняти жереб цього служіння і апостольства, від якого Іуда відпав, щоб піти в своє місце».

26І кинули жереб. І жереб випав на Маттія, і зарахували його до одинадцяти апостолів.

Jump to: Chapter 2 →