bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
/
Acts 15
Acts 15
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
← Chapter 14
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 16 →
1
І прийшли деякі з Іудеї та навчали братів: «Якщо не обріжетесь за звичаєм Мойсеєвим, то не можете спастися».
2
Коли ж виникла незгода й чимала дискусія Павла та Варнави з ними, то постановили, щоб Павло і Варнава, та дехто інший з них, пішли в цій справі до апостолів і пресвітерів у Єрусалим.
3
Тож вони, послані церквою, проходили через Фінікію і Самарію, розповідаючи про навернення язичників. І робили велику радість усім браттям.
4
А коли вони прийшли в Єрусалим, то були прийняті церквою, апостолами та пресвітерами, і розповіли про все, що Бог зробив з ними і як відкрив двері віри язичникам.
5
Але деякі віруючі, які перед наверненням належали до фарисеїв, встали і сказали: «Треба обрізувати їх та наказати їм, щоб зберігали Закон Мойсеїв».
6
Апостоли та пресвітери зібралися, щоб розглянути цю справу.
7
Після тривалого обговорення, Петро встав і сказав їм: «Мужі-браття, ви знаєте, що від днів перших Бог вибрав мене між нами, щоб через мої уста язичники почули слово Євангелії і увірували.
8
І Серцевідець Бог засвідчив їм, давши їм Духа Святого, як і нам;
9
і не поклав ніякої різниці між нами і ними, очистивши серця їхні вірою.
10
Отож, чого тепер спокутуєте Бога, щоб покласти ярмо на шию учням, яке ні батьки наші, ні ми не змогли понести?
11
Але ми віримо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони».
12
І все зібрання замовкло; і слухали Варнаву та Павла, які розповідали про знамення і чудеса, зроблені Богом між язичниками через них.
13
Коли ж вони замовкли, озвався Яків, кажучи: «Мужі-браття, послухайте мене.
14
Симон розповів, як перше Бог зглянувся на язичників, щоб вибрати з них людей для себе.
15
І з цим згідні слова пророків, як і написано:
16
'Після цього Я знов вернуся і відбудую занепаду скінію Давида, і відбудую знову руїни її, і наново поставлю її,
17
щоб шукали Господа інші люди, і всі народи, серед яких звіститься ім'я Моє, говорить Господь, Який чинить все це.
18
Відомі Богові від віку всі діла Його'.
19
Тому я думаю, що не треба утрудняти язичників, які навертаються до Бога,
20
але написати їм, щоб вони утримувалися від оскверненого ідолами, від блуду, від задушеного та крові.
21
.\tБо ж закон Мойсеїв з давніх давен в кожному місті проповідується і читається по синагогах кожної суботи».
22
Тоді апостоли і пресвітери з усією церквою постановили вибрати із свого середовища мужів і послати їх в Антіохію з Павлом і Варнавою, а саме: Іуду, званого Варсавою, і Силу, провідних мужів між братами,
23
написавши і вручивши їм таке: «Апостоли і пресвітери, і брати, — братам з язичників в Антіохії, Сірії і Кілікії: радуватися!
24
Так як ми чули, що деякі, що вийшли від нас, збентежили вас своїми словами і захитали душі ваші, кажучи, що ви мусите обрізуватись і дотримувати Закон, чого ми їм не доручали,
25
то ми, зібравшись, однодушно розсудили послати до вас вибраних мужів, з улюбленими нашими Варнавою і Павлом,
26
людьми, які душі свої віддали за ім'я Господа нашого Ісуса Христа.
27
Отже, ми послали Іуду та Силу, які пояснять вам те саме і словами.
28
Бо бажано Духу Святому і нам не накладати на вас ніякого тягаря, крім цього необхідного:
29
утримуватися від ідоложертівного, від крові, і задушенини та від блуду. Додержуючись цього, зробите добре. Будьте здорові!»
30
Посланці ж прийшли в Антіохію і, зібравши народ, вручили листа.
31
Вони ж, прочитавши, зраділи повчанню.
32
А Іуда і Сила, бувши самі пророками, підбадьорювали братів щедрими словами і зміцнювали їх.
33
Пробувши там якийсь час, вони були відпущені братами з миром до апостолів.
34
Але Сила захотів залишитися там, а Іуда повернувся до Єрусалима.
35
Павло з Варнавою залишилися в Антіохї, навчали та благовістили Слово Господнє разом з багатьма іншими.
36
По кількох днях Павло сказав Варнаві: «Ходімо знов і відвідаємо наших братів у кожному місті, де ми звіщали Слово Господнє, як вони живуть.
37
Варнава хотів узяти з собою Іоанна, званого Марком.
38
Але Павло вважав краще не брати з собою того, хто відлучився від них у Памфілії і не пішов з ними на діло, на яке їх послали.
39
І виникла незгода, й розлучились вони між собою; Варнава взяв Марка з собою і відплив до Кіпру.
40
А Павло вибрав Силу і пішов, будучи доручений братами благодаті Божій.
41
І переходив через Сірію і Кілікію, зміцнюючи церкви.
← Chapter 14
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 16 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28