Acts 24

Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч

← Chapter 23 Jump to: Chapter 25 →

1Через п'ять днів прийшов первосвященик Ананій зі старійшинами і якимсь ритором Тертулом, що перед намісником скаржилися на Павла.

2І коли покликали його, Тертул почав звинувачувати, кажучи: «Через тебе тривалий мир ми маємо, і для нашого народу добрі зроблені реформи завдяки дбайливості твоєї, —

3ми визнаємо це завжди і на кожному місці з подякою, вельми шановний Феліксе.

4Та щоб не довго турбувати тебе, я благаю тебе, вислухай нас коротко з властивою тобі поблажливістю.

5Ми переконалися, що цей чоловік є порушник спокою і збудник заколотів між усіма іудеями по всьому світу, і що він провідник Назорейської єресі.

6Він навіть відважився осквернити храм, та ми схопили його і хотіли судити згідно нашого Закону,

7але начальник Лісій прийшов і з великою силою взяв його з рук наших і послав до тебе,

8звелівши і нам, його обвинувачам, іти до тебе. Розпитавши, ти сам можеш дізнатися від нього, в чому його звинувачуємо».

9І іудеї також підтвердили, кажучи, що це так.

10Коли намісник дав йому знак говорити, Павло відповів: «Так як я знаю, що ти багато років суддя над цим народом, тому буду сміливіше захищатися.

11Ти можеш довідатися, що не більше дванадцяти днів, як я прийшов поклонитися до Єрусалиму;

12і що ні в храмі вони не знайшли мене, щоб я сперечався з ким-небудь або робив заколот в народі, ні в синагогах, ні в місті.

13І не можуть довести того, в чому тепер звинувачують мене.

14Однак признаюся тобі, що згідно вчення, яке вони називають єрессю, я дійсно служу Богові отців і вірую всьому, що написано в Законі і пророках.

15І я маю надію на Бога, що буде воскресіння мертвих, праведних і неправедних, чого вони й самі сподіваються.

16Тому я пильно дбаю про те, щоб завжди мати чисту совість перед Богом і людьми.

17І по багатьох роках, я прийшов доставити моєму народові милостиню і приношення;

18при цьому деякі іудеї з Асії знайшли мене очищеного в храмі, без натовпу й без колотнечі.

19Їм-бо ж самим належало стати перед тобою і звинувачувати мене, коли мають щось проти мене.

20Або нехай самі оці скажуть, яку неправду знайшли вони в мені, коли я стояв перед синедріоном;

21хіба що тільки одне те слово, яке голосно промовив я, стоячи між ними: 'За вчення про воскресіння мертвих, ви мене судите сьогодні'».

22Вислухавши це, Фелікс відклав справу їхню, кажучи: «Коли тисячоначальник Лісій прибуде, я докладніше дізнаюсь про це вчення».

23А Павла наказав сотникові стерегти, але бути поблажливим і не забороняти нікому з близьких його служити йому або приходити до нього.

24Через кілька днів прийшов Фелікс з Друзіллою, дружиною своєю, яка була іудейкою, покликав Павла і слухав його про віру в Ісуса Христа.

25І коли він говорив їм про справедливість, стриманість і про майбутній суд, Фелікс пройнявся страхом і сказав: «Тепер іди, а коли знайду час, покличу тебе».

26Разом з тим, він сподівався, що Павло дасть йому гроші, щоб відпустити його, тому він часто прикликав його і розмовляв з ним.

27Коли минуло два роки, на місце Фелікса, посів Порцій Фест. А Фелікс, бажаючи догодити іудеям, залишив Павла у в'язниці.

← Chapter 23 Jump to: Chapter 25 →