bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
/
Acts 23
Acts 23
Ukrainian Bible (UKDER) 1992 - Велике Відкриття. Новий Завіт з додатком Псалмів і Притч
← Chapter 22
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 24 →
1
А Павло, зосередивши зір на синедріон, сказав: «Мужі-браття! Я всією доброю совістю жив перед Богом до цього дня.
2
Але первосвященик Ананій звелів тим, що стояли біля нього, бити його по устах.
3
Тоді Павло сказав йому: «Бог буде бити тебе, стіно побілена! Ти сидиш, щоб судити по Закону, а проти Закону наказуєш мене бити».
4
А ті, що стояли тут, сказали: «Ображаєш ти Божого первосвященика?»
5
А Павло сказав: «Я не знав, брати, що він первосвященик, бо написано: 'Не злослов правителя народу твого'».
6
Павло, зрозумівши, що тут одна частина саддукеї, а друга — фарисеї, викрикнув у синедріоні: «Мужі-браття! Я фарисей, син фарисея; за надію воскресіння з мертвих мене судять!»
7
І коли він це сказав, виникла незгода між саддукеями та фарисеями, і збори розділилися.
8
Бо саддукеї говорять, що нема ні воскресіння, ні ангелів, ні духа, а фарисеї визнають і те і друге.
9
І зчинився великий галас. А книжники з фарисейської сторони встали і сперечалися, кажучи: «Ми не знайшли нічого лихого в чоловікові цьому. А коли дух чи ангел говорив йому, то не будемо противитись Богові».
10
А коли розлад збільшувався, то тисячоначальник, боячись, щоб Павла не роздерли, наказав воїнам зійти і взяти його від них і відвести в фортецю.
11
Наступної ночі Господь став перед ним і сказав: «Дерзай, Павле! Так як ти свідчив про Мене в Єрусалимі, так належить тобі свідчити і в Римі».
12
Як настав день, деякі з іудеїв зібрались і дали клятву, що не будуть ні їсти, ні пити, поки не вб'ють Павла.
13
А тих, що дали клятву, було більше сорока.
14
Вони прийшли до первосвящеників та старійшин і сказали: «Ми клятвою заприсяглися нічого не їсти, поки не вб'ємо Павла.
15
Отже, нині ви з синедріоном передайте тисячоначальнику, щоб він вивів його до вас завтра, начебто ви хочете докладніше довідатись про нього, а ми, перш ніж він наблизиться, готові вбити його».
16
Але ж Павлової сестри син почув про цю змову і пішов у фортецю, і повідомив Павла.
17
Павло ж покликав одного з сотників і сказав: «Проведи цього юнака до тисячоначальника, бо він має щось сказати йому».
18
Він узяв його, привів до тисячоначальника і сказав: «Павло, в'язень, покликав мене до себе і просив привести цього юнака до тебе, бо він має щось сказати тобі».
19
І тисячоначальник узяв його за руку, відвів набік і спитав: «Що ти маєш сказати мені?»
20
А він сказав: «Іудеї змовились просити тебе, щоб ти привів Павла завтра до синедріону, ніби хочуть докладніше розпитати його;
21
ти ж не слухай їх, бо підстерігають його більше сорока чоловік, які поклялися не їсти і не пити, доки не вб'ють його; і вони тепер готові, чекають твого розпорядження».
22
Тоді тисячоначальник відпустив юнака і сказав: «Нікому не кажи, що ти повідомив про це мене».
23
І, покликавши до себе двох сотників, сказав: «Приготуйте двісті воїнів, сімдесят вершників і двісті стрільців, щоб о третій годині ночі йти до Кесарії.
24
Приготуйте також ослів, щоб посадити Павла і перепровадити його до намісника Фелікса».
25
І написав він листа такого змісту:
26
«Клавдій Лісій, вельмишановному намісникові Феліксові: радуватися!
27
Цього чоловіка, якого іудеї схопили і хотіли вбити, я, прийшовши з воїнами, врятував, довідавшись, що він римський громадянин.
28
Бажаючи дізнатися про провину, за яку звинувачують його, привів його до їхнього синедріону;
29
і знайшов, що його звинувачують в спірних питаннях їхнього Закону, і що він не має ніякої провини, вартої смерті або кайданів.
30
Тому коли донесли мені про змову проти цього чоловіка, я негайно відіслав його до тебе і розпорядився, щоб обвинувачі говорили проти нього перед тобою. Будь здоров!»
31
Отже, воїни, як наказано їм, взяли Павла і повели вночі в Антипатриду.
32
Наступного дня, вершники продовжували йти з ним, а воїни повернулись до фортеці.
33
А ті, прийшовши в Кесарію і віддавши листа намісникові, поставили і Павла перед ним.
34
Коли намісник прочитав, то запитав, з якої він провінції, і довідавшись, що з Кілікії, сказав:
35
«Я вислухаю тебе, як прийдуть твої обвинувачі». І звелів стерегти його в Преторії Ірода.
← Chapter 22
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 24 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28