bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
/
Matthew 13
Matthew 13
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
← Chapter 12
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 14 →
1
Того дня Ісус вийшов з дому і сів біля моря.
2
І зібралася до Нього сила народу, аж так, що Він зайшов у човен і присів, а увесь народ стояв на березі.
3
І навчав їх багато притчами, кажучи: Ось, вийшов сівач сіяти;
4
І коли він сіяв (зерна), то деяке впало при дорозі, і налетіли птахи, і видзьобали його;
5
А деяке впало на місцину кам’янисту, де мало було землі, і невдовзі посходило, тому що земля була неглибока;
6
Та коли зійшло сонце, зав’яло, і через те, що не мало (належного) коріння, засохло;
7
А деяке впало у терни, і терня виросло, й заглушило його;
8
А деяке впало на родючий ґрунт і принесло плід: одне у стократ, друге – в шістдесят, а деяке в тридцятеро.
9
Хто має вуха слухати, нехай чує!
10
Учні наблизилися і запитали у Нього: Нащо притчами говориш до них?
11
Він сказав їм у відповідь: Через те, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, а їм не дано;
12
Бо хто має, то дасться йому і примножиться; а хто не має, у того відбереться й те, що має;
13
Тому й повідую їм притчами, що вони дивляться і не бачать, слухають та не чують, і не розуміють;
14
І справджується над ними пророцтво Ісаї, котре повідує: Слухом почуєте, і не зрозумієте, і очима дивитися будете, і не побачите;
15
Бо огрубіло серце людей цих, і вухами з натугою чують, і очі свої зімкнули, нехай же не побачать очима, і не почують вухами, і не втямлять серцем, і нехай не звернуться, щоб Я уздоровив їх.
16
А ваші очі щасливі, що бачать, і вуха ваші, бо чують.
17
Бо правду кажу вам, що численні пророки і праведники бажали бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.
18
А ви ось вислухайте (і пізнайте) значення притчі про сіяча:
19
До кожного, хто слухає слово про Царство і не розуміє, приходить лукавий і краде посіяне в серці його: ось кого засвідчує посіяне при дорозі.
20
А посіяне на кам’янистій місцині означає того, хто чує слово і відразу з радістю приймає його;
21
Але не має в собі коріння і нестійкий: коли надходить скорбота, або ж гоніння за слово, миттю піддається спокусі.
22
А посіяне в тернях означає того, хто чує слова, але клопоти світу цього та омана багатства глушать слово, і воно залишається без плоду.
23
А посіяне на родючому ґрунті означає того, хто слухає слово і розуміє, і плід він приносить, аж так, що один приносить плід у стократ, інший в шістдесят, а ще інший – у тридцятеро.
24
І другу притчу запропонував Він їм, кажучи: Царство Небесне схоже на чоловіка, що посіяв добре насіння на полі своєму.
25
Та коли люди спали, прийшов ворог його і насіяв поміж пшеницею плевелів, і зник.
26
Коли зійшло вруно і показався колос, тоді з’явилися й плевели.
27
Та ось, прийшли служники до господаря (поля) і сказали йому: Пане! Хіба не добре насіння сіяв ти на полі твоєму? То звідки ж на ньому плевели?
28
А він сказав їм: Ворог людський учинив це. А служники сказали йому: Хочеш, ми підемо, і виберемо їх?
29
Та він сказав їм: Ні, бо, виполюючи плевели, ви повириваєте разом з ними пшеницю;
30
Залишіть їх, нехай разом ростуть до жнив; і в пору жнивну я скажу женцям: Зберіть передніше плевели та пов’яжіть їх у в’язочки, щоби спалити їх; а пшеницю зберіть до засіків моїх.
31
Ще одну притчу запропонував Він їм, кажучи: Царство Небесне схоже на зерня гірчичне, котре чоловік узяв і посіяв на полі своєму,
32
Котре, хоч і найменше з-поміж насіння, та коли виросте, буває найбільшим з-поміж зела і стає деревом, аж таким, що прилітають птахи небесні і ховаються в гілках його.
33
Іншу притчу сказав Він їм: Царство Небесне схоже на закваску, яку жінка, узявши, поклала в три міри борошна, доки не вкисло все.
34
Усе це Ісус казав народові притчами і без притчі не говорив їм,
35
Нехай справдиться повідане через пророка, котрий сказав: Відкрию в притчах уста Мої; повідаю утаємничене від утворення світу.
36
Тоді Ісус відпустив народ і зайшов до оселі. Аж тут підійшли до Нього учні Його і сказали: Поясни нам притчу про плевели в полі.
37
А Він сказав їм у відповідь: Сівач доброго насіння є Син Людський;
38
Поле є світ; добре насіння, це – сини Царства, а плевели – сини лукавого;
39
А ворог, що посіяв їх, є диявол; жнива є кінець світу, а женці суть Ангели.
40
Тому отак, як збирають плевели і вогнем спалюють, так буде наприкінці світу цього:
41
Пошле Син Людський Ангелів Своїх, і зберуть із Царства Його всі спокуси і тих, що вчиняють беззаконня.
42
І вкинуть їх до печі вогненної; там буде плач і скрегіт зубів;
43
Тоді праведники засяють, мов сонце, у Царстві Батька їхнього. Хто має вуха чути, нехай чує!
44
Ще схоже Царство Небесне на скарб, схований у полі; котрого знайшов чоловік і утаємничив, і від радости з того йде і продає все, що має, і купляє те поле.
45
Ще схоже Царство Небесне на купця, що шукає гарних перлин,
46
І котрий, коли знайшов одну коштовну перлину, пішов, і продав усе, що мав, і купив її.
47
Ще схоже Царство Небесне на невід, що закинутий в морі, і який захопив чимало всілякої риби;
48
Котрого, коли наповнився, витягнули на берег і присіли й вибрали краще в посудини, а гірше викинули геть.
49
Отак буде й наприкінці світу: Вийдуть Ангели і вилучать лихих з-поміж праведних.
50
І вкинуть їх до печі вогненної: там буде плач і скрегіт зубів.
51
І запитав їх Ісус: Чи зрозуміли ви все це? Вони відповідають Йому: Так, Господе!
52
А Він сказав їм: Ось чому всілякий книжник, навчений про Царство Небесне, схожий на господаря, котрий виносить із скарбниці своєї нове і старе.
53
І коли скінчив Ісус притчі оці, пішов звідти.
54
І прийшов Він на Свою батьківщину, навчав їх у синагозі їхній, аж так, що вони вражалися і казали: Звідки в Нього така премудрість і сила?
55
Чи не теслі Він син? Чи не Його Матір називається Марія, і брати Його Яків, і Йосип, і Симон, і Юда?
56
І сестри Його – чи не всі поміж нами? Звідки ж це в Нього?
57
І спокушалися Ним. А Ісус сказав їм: Не буває пророка без честі, хіба що у вітчизні своїй, і в домі своїм!
58
І не звершив там багато див через їхню невіру.
← Chapter 12
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 14 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28