Matthew 25

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 24 Jump to: Chapter 26 →

1Тоді схоже буде Царство Небесне на десятьох дів, котрі взяли світильники свої і вийшли назустріч нареченому;

2Із них п’ятеро було мудрих і п’ятеро нерозумних.

3Нерозумні взяли світильники свої, але не взяли з собою олії.

4А мудрі разом із світильниками своїми взяли олії в посудинах своїх;

5І коли наречений забарився, то задрімали всі, а тоді заснули.

6Але вночі пролунав крик: Ось, наречений іде, виходьте назустріч йому.

7Тоді підвелися всі діви ті і приготували свої світильники.

8А нерозумні сказали мудрим: Дайте нам вашої олії, тому що світильники наші гаснуть.

9А мудрі відповідали: Щоб не сталося і в нас нестачі, а також у вас, підіть краще до тих, що продають, і купіть собі.

10Та коли пішли вони купляти, прийшов наречений, і обачні увійшли з ним на шлюбний бенкет, і двері зачинилися.

11Потому приходять також інші діви і кажуть: Господе! Господе! – відчини нам.

12А Він сказав їм у відповідь: Істину повідую вам: Не знаю вас.

13Тож пильнуйте, бо не відаєте ні дня, ні години, коли прийде Син Людський!

14Бо Він учинить, мов чоловік, який рушав до чужої країни, прикликав служників своїх і доручив їм маєток свій:

15І одному дав він п’ять талантів, другому два, а тому одного, – кожному за спромогою його; і відразу рушив.

16Той, що дістав п’ять талантів, пішов і використав їх на справу і надбав ще п’ять талантів.

17Так само учинив і той, що дістав два таланти, – він також надбав ще два.

18А той, що одержав одного таланта, пішов і закопав його в землю і утаємничив срібло господаря свого.

19По тривалім часі, повертається господар тих служників і вимагає в них звіту.

20Підійшов той, що одержав п’ять талантів і приніс надбані п’ять талантів і сказав: Мій пане! П’ять талантів дав ти мені, інших п’ять талантів я надбав за них.

21Господар його сказав йому: Гаразд, старанний і вірний слуго! У малому ти був вірний, над багатьма настановлю тебе; увійди в радість господаря твого.

22Підійшов також і той, що одержав два таланти, і сказав: Мій пане! Два таланти дав ти мені; ось інших два таланти я надбав за них.

23Господар його сказав йому: Гаразд, старанний і вірний слуго! У малому ти був вірний, над багатьма тебе настановлю; увійди в радість господаря твого.

24Підійшов і той, що дістав одного таланта, і сказав: Мій пане! Я знав тебе, що ти людина жорстока, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав;

25То я мав острах, пішов і утаємничив твого таланта в землі; і ось тобі твоє.

26А господар його сказав йому у відповідь: Лукавий слуго і ледачий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав.

27Тому мусив ти віддати срібло купцям, і я, повернувшися, одержав би моє з набутком;

28Отож, візьміть у нього таланта і дайте тому, що має десять талантів,

29Бо всілякому, що має, додасться і примножиться, а в того, що не має, відбереться й те, що має.

30А невдатного служника викиньте в пітьму зовнішню: там буде плач і скрегіт зубів. Він сказав це, і проголосив: Хто має вуха чути, нехай почує.

31А коли прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі Ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї,

32І зберуться перед Ним усі народи; і відлучить одних від других, як пастир (пастух) відлучає овечок від козлів;

33І поставить овець праворуч Себе, а козлів – ліворуч.

34Тоді скаже Цар тим, котрі праворуч біля Нього: Прийдіть, благословенні Батька Мого, успадковуйте Царство, приготовлене вам від утворення світу.

35Бо Я був голодний, – і ви дали Мені їсти; був спраглий, – і ви напоїли Мене; був мандрівником, – і ви прийняли Мене;

36Був голий, – і ви одягнули Мене; був недужий, і ви навідалися до Мене, у в’язниці був, і ви прийшли до Мене.

37Тоді праведники скажуть Йому у відповідь: Господе! Коли це ми бачили Тебе голодним і нагодували? Або спраглим, – і напоїли?

38Коли ми бачили Тебе мандрівником і прийняли? Або оголеним, і одягнули?

39Коли ми бачили Тебе хворим, або у в’язниці, і прийшли до Тебе?

40І Цар скаже їм у відповідь: Істину повідую вам: Оскільки ви вчинили це одному з оцих братів Моїх менших, то вчинили Мені.

41Тоді скаже тим, котрі ліворуч від Нього: Геть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, приготовлений дияволові та ангелам його;

42Бо Я був голодний, і ви не дали Мені їсти; спраглий був, – і ви не напоїли Мене;

43Був мандрівником, і не прийняли Мене; був голим, і не одягли Мене; хворий і у в’язниці, і не відвідали Мене.

44Тоді й вони скажуть Йому у відповідь: Господе! Коли ми бачили Тебе голодним, чи спраглим, чи мандрівником, чи голим, чи хворим, або у в’язниці, і не прислужилися Тобі?

45Тоді скажу їм у відповідь: Істину повідую вам: Оскільки ви не вчинили цього одному з оцих малих, то не вчинили Мені.

46І підуть вони на страждання вічні, а праведники в життя вічне.

← Chapter 24 Jump to: Chapter 26 →