bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
/
Matthew 15
Matthew 15
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
← Chapter 14
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 16 →
1
Тоді приходять до Ісуса єрусалимські книжники і фарисеї, і кажуть:
2
Нащо учні Твої нехтують настановами старших? Бо не миють рук своїх, коли їдять хліб.
3
А Він сказав їм у відповідь: Навіщо й ви нехтуєте заповідями Божими заради звичаїв ваших?
4
Адже Бог заповідав: Шануй батька і матір; і той, що проклинає батька чи матір, смертю нехай помре.
5
А ви запевняєте: Якщо хтось скаже батькові чи матері: Дар Богові є те, чим я міг би допомогти вам,
6
Той в жодному разі не шанує батька свого чи матір свою; таким чином ви усунули Заповідь Божу звичаями вашими.
7
Лицеміри! Добре пророкував про вас Ісая, кажучи:
8
Наближаються до Мене ці люди устами своїми і шанують Мене язиком; а серце їхнє задалеко від Мене;
9
Але марно шанують Мене, коли навчають наук, – заповідей людських.
10
І Він покликав народ, і сказав їм: Слухайте і розумійте!
11
Не те, що входить в уста, опоганює людину; але те, що виходить з уст, опоганює людину.
12
Тоді учні Його наблизилися і сказали Йому: Чи відаєш Ти, що фарисеї почули слово це і спокусилися?
13
А Він сказав у відповідь: Усіляка рослина, котру не Батько Мій Небесний посадив, викоріниться.
14
Залишіть їх, вони сліпі вожді сліпих; а якщо сліпий веде сліпого, то обидва впадуть до ями.
15
А Петро відповідав і сказав Йому: Поясни нам притчу оцю.
16
Ісус сказав: Невже навіть ви ще не розумієте?
17
Навіть досі ви не розумієте, що все, що входить у вуста, проходить у черево і викидається геть?
18
А те, що виходить з уст, – з серця виходить; саме це опоганює людину.
19
Бо з серця виходять лихі наміри, убивства, перелюб, людська пристрасть, крадіжки, неправдиві свідчення, обмова:
20
Все це споганює людину; а їсти невмитими руками – не опоганює людини.
21
І коли вийшов звідти, Ісус рушив до країв тирських і сидонських.
22
І ось, жінка одна, ханаанка, що вийшла з тих самих країв, кричала Йому: Помилуй мене, Господе, сину Давидів! Доня моя жорстоко біснується.
23
Але Він не відповідав їй жодним словом. І учні Його наблизилися й просили Його: Відпусти її, тому що волає за нами.
24
А Він сказав їм у відповідь: Я посланий тільки до загиблих овець дому Ізраїлевого.
25
А вона підійшла, вклонилася Йому і сказала: Господе, поможи мені!
26
А Він сказав у відповідь: Не добре забрати хліб у дітей і кинути псам.
27
Вона сказала: Так, Господе! Але навіть пси їдять крихти, котрі падають зі столу господарів їхніх.
28
Тоді Ісус відповів їй і сказав: О, жінко! Велика віра твоя; нехай же буде тобі за бажанням твоїм. І уздоровилася донька її тієї ж миті.
29
Звідси Ісус знову рушив до моря Галілейського, відтак зійшов на гору і присів там.
30
І наблизилася до Нього безліч народу, і серед них багато кульгавих, сліпих і німих, калік й інших чимало, і штовхали їх до ніг Ісусових; і він уздоровлював їх;
31
Аж так, що народ дивувався, як бачив німих, що заговорили, калік – здоровими, кульгавих, що вже не мали цієї вади, і сліпих, що були вже зрячими; і прославляв Бога Ізраїлевого.
32
А Ісус прикликав учнів Своїх і сказав їм: Шкода Мені народу, що вже три дні біля Мене, і нічогісінько не їсть. А відпустити їх голодними не хочу, щоб не охляли в дорозі.
33
І сказали Йому учні Його: Звідки ж нам узяти в пустелі стільки хлібів, щоб нагодувати стільки народу?
34
І сказав їм Ісус: Скільки у вас хлібів? А вони сказали: Сім, і декілька рибок.
35
Тоді звелів народові прилягти на землю.
36
Тоді взяв сім хлібів і рибу, подякував Богові, поламав і дав учням Своїм, а учні – народові.
37
І їли всі, і наситилися; і набрали сім повних кошів кусків, що залишилися;
38
А тих, що їли, було чотири тисячі чоловіків, окрім жінок та дітей.
39
І коли відпустив народ, Він зайшов до човна, і приплив до Магдалинського краю.
← Chapter 14
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 16 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28