Matthew 18

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 17 Jump to: Chapter 19 →

1Того часу учні підійшли до Ісуса і казали: Хто більший у Царстві Небеснім?

2Ісус покликав дитя і поставив його серед них.

3І сказав: Істину кажу вам, якщо не навернетеся і не будете, як діти, не увійдете до Царства Небесного;

4Отож, хто змаліє, як оце дитя, той і більший у Царстві Небесному;

5І хто прийме таке одне дитя в ім’я Моє, той Мене приймає;

6А хто спокусить одного з малих оцих, що вірують в Мене, то йому краще було б, якби повісили йому жорна на шию і втопили його у морській глибині;

7Лихо світові од спокус, бо необхідно прийти спокусам; але горе тому чоловікові, через котрого спокуса приходить.

8Коли ж рука твоя або нога твоя спокушають тебе, відітни їх і відкинь геть від себе: краще для тебе увійти до життя без руки чи без ноги, аніж із двома руками і двома ногами бути кинутому у вогонь вічний.

9І коли око твоє спокушає тебе, вирви його, і відкинь од себе: краще тобі з одним оком увійти до життя, аніж із двома очима бути кинутому в геєну вогненну.

10Глядіть, щоб не було у вас презирства до одного з малих оцих; бо кажу вам, що Ангели їхні на небесах завжди бачать обличчя Батька Мого Небесного.

11Бо Син Людський прийшов знайти і врятувати загибле.

12Як вам видається? Якби у когось було сто овець, і одна з них заблукала, то чи не залишить він дев’яносто дев’ять у горах і чи не піде шукати ту, що заблукала?

13І коли поталанить знайти її, то правду вам кажу, він радіє нею більше аніж дев’яносто дев’ятьма, котрі не заблукали.

14Ось так, немає волі Батька вашого Небесного, щоб загинув один з малих оцих.

15А якщо згрішить супроти тебе брат твій, піди і викрий його поміж тобою і ним одним; якщо послухає тебе, то придбав ти брата твого.

16А якщо не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб устами двох чи трьох свідків підтвердилося всіляке слово.

17А якщо не послухає їх, скажи церкві; а якщо й церкви не послухає, то нехай буде він тобі, мов поганин і митник.

18Правду кажу вам: Що ви зв’яжете на землі, те буде зв’язане на небі; і що розв’яжете на землі, те буде розв’язане на небі.

19Правду також кажу вам, що коли двоє із вас погодяться на землі просити про всіляку справу, то, чого б не попросили, буде їм від Батька Мого Небесного.

20Бо, де двоє чи троє зібрані в ім’я Моє, там Я серед них.

21Тоді Петро наблизився до Нього і сказав: Господе! Скільки разів прощати братові моєму, що згрішив супроти мене? Чи до семи разів?

22Ісус каже йому: Не мовлю тобі: до семи, але до сімдесяти разів по сім.

23Тому-то Царство Небесне схоже на царя, котрий зажадав порахуватися зі служниками своїми.

24Коли розпочав він зводити рахунки, привели до нього (чоловіка), що заборгував йому десять тисяч талантів;

25А оскільки він не мав чим заплатити, то володар його наказав продати його і дружину його, і діток, і все, що він мав, і заплатити.

26Тоді служник той упав і, кланяючись йому, казав: Володарю! Потерпи на мені, я все тобі поверну.

27Володар змилосердився над служником отим, відпустив його і борг йому простив.

28А служник той, коли вийшов, знайшов одного з товаришів своїх, котрий був винний йому сто динаріїв, і, схопивши його, душив його і казав: Віддай мені те, що винен.

29Тоді товариш його упав до ніг його, благав його і говорив: Потерпи на мені, і все віддам тобі.

30Але той не захотів, а пішов і вкинув його до в’язниці, аж доки не віддасть боргу.

31Товариші його, які бачили те, що відбувається, дуже зажурилися і прийшли й розповіли володареві своєму про все, що було.

32Тоді володар його кличе його і каже: Лихий слуго! Увесь борг той я простив тобі, тому що ти ублагав мене;

33Чи не варто було тобі помилувати приятеля твого, як ото я помилував тебе?

34Володар розгнівався і віддав його катам, аж доки не поверне йому всього боргу.

35Отак і Батько Мій Небесний учинить з вами, якщо не простить кожний з вас від серця свого братові своєму гріхів його.

← Chapter 17 Jump to: Chapter 19 →