Matthew 20

Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)

← Chapter 19 Jump to: Chapter 21 →

1Бо Царство Небесне схоже на господаря дому, котрий вийшов уранці найняти робітників для виноградника свого.

2Він домовився з робітниками по динарію на день і послав їх на виноградник свій.

3А коли вийшов близько третьої години, то побачив інших, що стояли на торговиці без діла,

4І сказав їм: Рушайте й ви на виноградник мій, і що належатиме вам, дам вам. І вони пішли.

5Він знову вийшов близько шостої і дев’ятої години і вчинив те саме.

6Нарешті, вийшовши близько одинадцятої години, він побачив інших, що стояли без діла, і сказав їм: Ви чого стоїте отут цілісінький день без діла?

7Вони сказали йому: Бо ніхто нас не найняв. Він сказав їм: Рушайте й ви на мій виноградник, і, що належатиме вам, дістанете.

8А коли настав вечір, сказав господар виноградника урядникові своєму: Поклич робітників і роздай їм заплату, причому почни з останніх до перших.

9Коли прийшли ті, що працювали з одинадцятої, то дістали по динарію.

10А ті, що прийшли першими, гадали собі, що вони одержать більше; але одержали й вони по динарію.

11А коли одержали, почали дорікати господареві дому.

12І казали йому: Оці останні працювали одну годину, а ти порівняв їх з нами, хоч ми зазнали труднощів дня у спеку.

13А Він у відповідь сказав одному з них: Друже! Я не кривджу тебе; хіба не за динарія ти домовився зі мною?

14Візьми своє та йди собі; а я хочу дати ось цьому останньому так само, як тобі;

15Хіба не в моїй волі чинити, як хочу? Чи око твоє заздрісне з тієї причини, що я добрий?

16Отак будуть останні першими, а перші – останніми; тому що багато покликаних, але мало вибраних.

17Ісус зажадав рушити до Єрусалиму і відкликав дванадцятеро учнів осібно та й сказав їм:

18Ось, ми рушаємо до Єрусалиму, і Син Людський буде виданий першосвященикам і книжникам, і зрокують Його на смерть.

19І віддадуть Його поганам на наругу та биття і на розп’яття, і третього дня воскресне.

20Тоді наблизилася до Нього матір синів Зеведеєвих із синами своїми, і вклонилася, бажаючи чогось просити в Нього.

21Він сказав їй: Чого ти бажаєш? Вона сказала Йому: Скажи, щоб оці двоє синів моїх сіли у Царстві Твоєму один праворуч, а другий ліворуч Тебе.

22І відповів Ісус: Не відаєте, чого просите; чи можете пити чашу, котру Я буду пити? Або хреститися хрещенням, котрим Я хрещуся? Вони сказали Йому: Можемо.

23І сказав їм: Справді чашу Мою будете пити, і хрещенням, котрим Я хрещуся, будете хреститися; але дати сісти у Мене праворуч, або ліворуч – не від Мене залежить; але для кого Мій Батько приготував.

24Зачувши це, інші десять учнів почали нарікати на двох братів.

25А Ісус покликав їх і сказав: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, і вельможі мають владу над ними;

26Але поміж вами нехай не буде так: а хто хоче поміж вами бути більшим, нехай буде вам служником;

27І хто хоче поміж вами бути першим, нехай буде вам рабом;

28Бо Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, але для того, аби послугувати і віддати життя Своє для спокути за багатьох.

29І коли виходили вони з Єрихону, за Ним рушило багато народу.

30Аж ось, двоє сліпих, що сиділи біля шляху, почули, що мимо проходить Ісус, і почали кричати: Помилуй нас, Господе, Сину Давидів!

31А народ примушував їх мовчати; але вони ще голосніше почали кричати: Помилуй нас, Господе, Сину Давидів!

32Ісус зупинився, підкликав їх і сказав: Чого ви хочете від Мене?

33Вони сказали Йому: Господе! Щоб відкрилися очі наші.

34Тоді Ісус змилосердився, і торкнувся очей їхніх; і тієї ж хвилі прозріли очі їхні, і вони пішли за Ним.

← Chapter 19 Jump to: Chapter 21 →