bible
ra
🌐 Language
English
Español
Français
Deutsch
Português
Italiano
Nederlands
Русский
中文
日本語
한국어
العربية
Türkçe
Tiếng Việt
ไทย
Indonesia
All Languages
Home
/
Ukrainian
/
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
/
Matthew 22
Matthew 22
Ukrainian Bible 2006 (Oleksandr Gizha)
← Chapter 21
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 23 →
1
Ісус продовжував оповідати притчами, і сказав:
2
Царство Небесне схоже на чоловіка-царя, котрий влаштував шлюбний бенкет для сина свого.
3
І послав служників своїх покликати запрошених на шлюбний бенкет; та не схотіли прийти.
4
Знову послав інших служників, сказавши: Повідайте запрошеним: Ось, я приготував обід мій, телят моїх і що вгодоване, закололи вже, і все готове; приходьте на шлюбний бенкет.
5
Але вони знехтували запрошенням, і пішли, хто на поле своє, а хто до свого крамарювання;
6
А інші схопили служників його, знущалися з них і вбили їх.
7
Коли зачув про те цар, то розгнівався й послав своє військо й винищив убивників тих і спалив місто їхнє.
8
Тоді сказав він служникам своїм: Шлюбний бенкет готовий, а запрошені не були достойні;
9
Отож, підіть на перехрестя і всіх, кого знайдете, кличте на шлюбний бенкет.
10
І служники оті вийшли на шляхи, зібрали всіх, кого лише знайшли, і злих, і добрих; і шлюбний бенкет виповнився весільниками.
11
Коли цар прийшов оглянути присутніх, то побачив там чоловіка, одягнутого не в шлюбний одяг,
12
І сказав йому: Друже! Як же ти зайшов сюди не в шлюбному одязі? А він змовчав.
13
Тоді сказав цар служникам: Зв’яжіть йому руки й ноги, візьміть його і вкиньте в пітьму зовнішню: там буде плач і скрегіт зубів.
14
Тому що багато запрошених, але мало вибраних.
15
Тоді фарисеї пішли і радилися, як би спіймати Його на слові.
16
І послали до Нього учнів своїх з іродіянами, кажучи: Учителю! Ми знаємо, що Ти справедливий, і справді дороги Господньої навчаєш, і не піклуєшся, щоб комусь догодити, бо не зважаєш на жодну особу;
17
То скажи нам: Як Тобі видається? Чи дозволено давати податок кесареві, чи ні?
18
Але Ісус побачив лукавство їхнє і сказав: Нащо спокушаєте Мене, лицеміри?
19
Покажіть Мені монету, котрою сплачується податок. Вони принесли Йому динарій.
20
І сказав їм: Чиє оце зображення і напис?
21
Сказали Йому: Кесарові. Тоді сказав їм: Отож, віддавайте кесареве кесарю, а Боже – Богові.
22
Вони зачули це і здивувалися, а тоді покинули Його – пішли геть.
23
Того дня наблизилися до Нього саддукеї, котрі запевняють, що немає воскресіння, і запитали Його:
24
Учителю, Мойсей сказав: Якщо хтось помре, не маючи дітей, то нехай брат його візьме за дружину собі дружину його і відродить потомство братові своєму.
25
Було у нас семеро братів: перший одружився і вмер, і, не маючи дітей, залишив дружину свою братові своєму.
26
Так само і другий, і третій, аж до сьомого;
27
По всіх померла й дружина.
28
Отож, у воскресінні, котрого з сімох братів буде вона дружиною? Бо всі мали її.
29
Ісус сказав їм у відповідь: Помиляєтеся, бо не відаєте ні Письма, ні сили Божої.
30
Бо у воскресінні не одружуються, не виходять заміж, але живуть, мов Ангели Божі на небесах.
31
А хіба не читали ви сказаного вам Богом про воскресіння мертвих:
32
Я Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова? Бог не є Бог мертвих, але живих.
33
А народ чув і вельми дивувався з учення Його.
34
А фарисеї, коли почули, що Він учинив саддукеїв мовчазними, зібралися разом.
35
І один з них, учитель Закону, запитав, спокушаючи Його:
36
Учителю! Яка найбільша заповідь у Законі?
37
Ісус сказав Йому: Полюби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм.
38
Це – перша і найбільша заповідь;
39
А друга схожа на цю: Полюби ближнього твого, як самого себе;
40
На цих двох заповідях утверджується увесь Закон і пророки.
41
А коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх:
42
Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Сказали Йому: Давидів.
43
Сказав їм: То як же Давид, у Дусі, називає Його Господом, коли каже:
44
Сказав ГОСПОДЬ Господові моєму: Сиди праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх?
45
Отож, якщо Давид називає Його Господом, то як це Він син йому?
46
І ніхто не зміг відповісти Йому жодним словом; від того дня вже ніхто не смів запитувати Його.
← Chapter 21
Jump to:
Chapter 1
Chapter 2
Chapter 3
Chapter 4
Chapter 5
Chapter 6
Chapter 7
Chapter 8
Chapter 9
Chapter 10
Chapter 11
Chapter 12
Chapter 13
Chapter 14
Chapter 15
Chapter 16
Chapter 17
Chapter 18
Chapter 19
Chapter 20
Chapter 21
Chapter 22
Chapter 23
Chapter 24
Chapter 25
Chapter 26
Chapter 27
Chapter 28
Chapter 23 →
All chapters:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28